Закінчився візит Сі Цзіньпіна до Європи. Відвідини трьох країн, але насамперед Франції, з додатковими відвідинами двох подружь місць дитинства президента Макрона в Піренеях. Чи можемо говорити, що візит до Франції був ключовим?
— Усі були важливі. Ні-ні, вони були просто різні. І Сербія, і Угорщина — теж важливі виміри. Ну, Сі Цзіньпін не їздить у неважливі місця, тобто не організовується візит Сі Цзіньпіна, щоб він кудись без потреби поїхав. Але насправді відвідування Європи варто розділити на два етапи.
Перший — це французький етап, тобто питання, пов’язані з двостороннім економічним обміном між Китаєм і Францією, тобто пропозиції Сі Цзіньпіна щодо відкриття китайського ринку для французьких продуктів, їжі, між іншим, які, звичайно, прийняли французи, оскільки вони також хочуть розвивати цю торгівлю. Питання мита на люксусовий французький алкоголь, яке нещодавно ввів Китай, тепер було зменшене, якщо не цілковито скасоване.
Китайські інвестиції у Францію, а також імпорт. Наприклад, як французи дивляться на імпорт китайських електромобілів, чи готові французи спільно з китайськими автомобільними концернами розвивати цю промисловість у Франції.
Тобто більшість питань були вирішені позитивно, попри те, що це французи були ініціаторами розслідування ЄС щодо китайських електричних транспортних засобів, яке триває і яке, — ми не знаємо, але ймовірно — закінчиться введенням мита на імпорт цього типу транспортних засобів із Китаю.
Незважаючи на це, французи, схоже, насправді готові співпрацювати з китайцями в цій сфері, просто хочуть отримати більше вигоди від цієї співпраці. Питання, звісно, чи хочуть вони скористатися вигодою лише як французи, чи хочуть, щоб це було, так би мовити, спільне благо для ЄС і налагодити відносини з Китаєм саме в цій галузі на рівні ЄС, оскільки торгівля є сферою Єврокомісії. Відповіді на це питання поки немає, але дебати на цю тему, мабуть, зараз будуть.
І до цього першого, французького, як Ви кажете, етапу, належить також зустріч Сі Цзіньпіна з Урсулою фон дер Ляєн?
— Так, питання ЄС також було важливим для Сі Цзіньпіна. У Франції відбулася тристороння зустріч, у якій узяла участь очільниця Єврокомісії.
Тож, якщо говоримо в контексті зменшення залежності ЄС від Китаю — процес, який триває і навряд чи можна зупинити, то тут Сі Цзіньпін точно хотів уповільнити процес і принаймні ще раз представити китайський погляд на це питання, заперечуючи, звичайно, звинувачення в перевиробництві чи недобросовісній конкуренції. Тому для нього також була важливою складова ЄС у цьому візиті. Важливими були й міжнародні питання. І головним чином у Франції, хоча не лише. Питання щодо ситуації на Близькому Сході. Наприклад. Франція та Китай підписали декларацію, де критикували Ізраїль за його політику, за спосіб ведення війни в Секторі Гази. Також питання Ірану, ситуації в Аденській затоці та напади на цивільні судна, але без згадки про хуситів. Зі зрозумілих причин, бо ж Китай є важливим партнером Ірану. Або, швидше, навпаки, Іран є важливим партнером Китаю. Тож такого типу питання.
Також для Китаю важливо було посилити французьку риторику, яку любить представляти президент Макрон, щодо стратегічної автономії. Китайці її розуміють як відділення Євросоюзу від Сполучених Штатів або принаймні більшу незалежність ЄС від Сполучених Штатів. Я вважаю, що китайці досить наївні і не зовсім розуміють, що має на увазі президент Макрон. Китай не розуміє, що це цілком може означати відокремлення від Китаю, а не стільки від Сполучених Штатів, якщо сказати дуже коротко.
У всякому разі, це були головні цілі, якщо говоримо про цей французький візит Сі Цзіньпіна.
Якщо є етап французький, то наступні етапи — Сербія й Угорщина?
— Сербія й Угорщина. Я об’єднаю їх, хоча, якщо йдеться про цілі, то їх можна розділити.
Сербія насамперед прагне показати, що вона в Європі. У Європі, не в Європейському Союзі. Держава, яка прагне до цього Євросоюзу, яка розвивається, важлива держава на Балканах, держава, яка також має свої проблеми, пов’язані з територіальною цілісністю, — це питання Косово, яке підіймають серби.
А водночас держава, яка повністю підтримує китайську політику. Так. Не лише підтримує, а й готова налагоджувати відносини з Китаєм так, як очікує Китай і як він представляє своє бачення зовнішньої політики; держава, яка приймає всі ініціативи, які вигадав Сі Цзіньпін, а щонайменше він є обличчям і лідером, фірмовим знаком цих ініціатив.
Таким чином у палітрі держав в усьому світі, які хочуть співпрацювати з Китаєм, чи то в Африці, чи в Південно-Східній Азії, є також така країна в Європі. І цей сербський приклад китайці будуть показувати як доказ.
Це також важливо для сприйняття візиту Сі Цзіньпіна в самому Китаї, можливо, не китайцями, хоча й це теж, але головним чином урядовим апаратом — що політика, яку він веде, є ефективною: ось є сербський приклад, який із нами й нас підтримує.
І третій елемент візиту до Сербії — це, звичайно, питання взагалі ідеологічне, а також символічне, тобто 25-та річниця випадкового бомбардування НАТО посольства Китаю.
Це також дає Сі Цзіньпіну аргумент значною мірою для внутрішнього використання, але також і щодо американців. Адже це можливість критикувати й НАТО, бо це літаки Альянсу скинули ці бомби, і Сполучені Штати, як приклад політики, яка призводить до смерті та руйнувань, на відміну від китайських ідей стабілізації, миру та переговорів замість конфлікту.
І ще Угорщина, як одна з країн ЄС, яка вже мало нагадує ЄС.
— Угорщину я трохи пов’язав із Сербією, хоча, як я вже сказав, їх можна розділити, але спільним у них є цей показ країни, яка є в Європі чи в ЄС, але здатна проводити прокитайську політику в цьому Євросоюзі, яка виражає всі ці позитивні речі, які публічно підкреслює Китай.
Вони не обов’язково реалізують ці речі, але вони є елементом китайської пропаганди про те, що от вони не підтримують дестабілізацію, тобто вони не йдуть пліч-о-пліч із США, вони розумно підходять до росії. Я зараз спрощую, звісно, тому що китайці не кажуть буквально так. Але те, що кажуть, це означає більше-менш таке.
Тож так, Угорщина буде представлена як успішний приклад китайської політики, а конкретно Сі Цзіньпіна. Бо пам’ятаймо, що після російської агресії на Україну наш регіон, Центральна та Східна Європа, а навіть більше Центральна загалом, крім, власне, Угорщини, дистанціювався від китайців.
Так, цей процес відходу від тісних відносин прогресував, але він значно прискорився через те, що сталося, і через підхід Китаю до росії, а особливо до російської агресії.
Тому тут Угорщина буде прикладом того, що ні, не весь регіон. Зовсім ні! Ось є держава, яка хоче підтримувати з нами добрі стосунки та розвивати їх. У нас тут є інвестиції, це буде яскравий приклад.
Величезні інвестиції, особливо в фабрику акумуляторів, проти якої консолідується зараз угорська опозиція.
— Так, саме так, величезний сектор електромобільності! Угорщина не хоче вводити мито, їм потрібні наші інвестиції, вони хочуть китайських заводів, вони хочуть не лише заводи, які виробляють акумулятори, але також хочуть заводів, які виробляють китайські автомобілі — уже на ринку ЄС.
І це важливий елемент, який, ймовірно, не публічно, але певним чином буде впливати на всю цю дискусію в ЄС про те, які умови ми повинні поставити китайцям, якщо ми хочемо, щоб ці китайські виробники були тут, у Європі. І ми, мабуть, хочемо, тому що іншого шляху, ймовірно, немає, щоб у нас було більше електромобілів і щоб ми могли досягти кліматичних цілей.
Але якщо ми хочемо, то нам потрібно накласти на них деякі обмеження, так? Угорці не хочуть вводити щодо них обмеження з різних причин, переважно політичних. І це все служить менше угорцям, а більше Орбану і його політичному оточенню. Ми повинні пам’ятати, що це за країна Угорщина. Ці рішення, прийняті угорською владою, часто не служать stricte інтересам Угорщини, скажу так евфемістично.
У будь-якому випадку, це основні елементи, важливі на цей момент. 10 травня Сі Цзіньпін повертається до Пекіна.
Сніжана Чернюк