Королівський замок у Варшаві до кінця червня запрошує відвідувачів у подорож сонячною Італією. Краєвиди Риму та Неаполя можна побачити очима видатного голландського художника Гаспара ван Віттеля. Художник нідерландського походження Гаспар ван Віттель — майже все життя прожив в Італії і був до нестями закоханий у її краєвиди, які зобразив на більшості своїх полотен. В Італії ім’я цього шалено популярного художника італізували і досі чимало дослідників згадують його, як Ґаспаре Ванвітеллі (Gaspare Vanvitelli — італ.). Королівський замок у Варшаві віддає шану корінню митця, адже до кінця життя свої картини він підписував нідерландським іменем — Гаспар ван Віттель.
Із кураторкою виставки «Італійські краєвиди Гаспара ван Віттеля» Аліцією Якубовською ми поспілкувалися в експозиційній залі.
— Пані Аліціє, хочу звернутися через польську назву цієї виставки до італійськомовного оригіналу. Отже, «Włoskie widoki van Wittela»... Widoki, себто краєвиди або ж панорама, є польським еквівалентом італійського слова veduta. Гаспар ван Віттель вважається батьком однойменного жанру європейського живопису. Пам'ятаю також, що, коли на початку лютого директор Королівського замку у Варшаві, професор Войцєх Фалковський анонсував новий виставковий сезон і згадував про цю експозицію, він розповів, що у XVII столітті Європу охопила мода на Великі подорожі (Grand Tour — фр.), яка трималася майже до початку XX століття. А з цих мандрівок, в якості сувенірів, аристократія привозила полотна із видами різних місць. Серед них були і роботи Гаспара ван Віттеля.
— «Італійські краєвиди Гаспара ван Віттеля» — це виставка, на якій, як випливає з назви, ми показуємо види Італії. Ми зосередилися на двох найважливіших для художника містах, Римі та Неаполі. Він покинув свою країну, Нідерланди і приїхав до Риму вчитися та шукати роботу юнаком, йому було ледве за 20 років. І після кількох важких років наполегливої праці він досяг успіхів. Ван Віттель багато подорожував, він ретельно досліджував краєвиди не тільки Риму, а й їздив, серед іншого, до Венеції, до Флоренції, спостерігав і робив різноманітні начерки. Звісно, до цього додавалися його талант і працьовитість. Він був дуже популярним з кількох причин. Він був талановитим художником, який вмів реалістично зображати дійсність, водночас його творчість була дуже співзвучна з часом і з тогочасною модою. А про які ж часи ми зараз говоримо? Гаспар ван Віттель народився в середині XVII століття. Великий Рембрандт тоді ще був живий, а голландські живописці вдосконалили мистецтво пейзажу, адже в попередні епохи художники не зображували його самодостатньо заради краси. Пейзаж завжди виступав як певне тло, він не був настільки важливим сам по собі. Але в XVII столітті це змінилося, і саме голландські художники вдосконалили цей жанр і майстерно спеціалізувалися на ньому. Одні зображували широкі краєвиди морського узбережжя, інші, як сам ван Віттель, міські види, вживаємо для їх позначення це спеціальне слово «ведута», що походить з італійської мови і означає «вид». І це був свого роду новий жанр живопису, який утвердився в XVII столітті. Гаспар ван Віттель навчився цьому мистецтву ще в Нідерландах, а потім удосконалив його в Італії. І, звісно, популярності художника сприяла мода на Ґранд Тури. Аристократи, заможні люди все активніше подорожували Європою, а найчастіше — до Італії, до її серця — Риму, до папської столиці. Вони захоплювалися не тільки тодішніми храмами і палацами Риму, а й також тим, що залишилося від давніх часів, від великого стародавнього Риму. Зрозуміло, що вони хотіли якось забрати ці спогади з собою, чи то до Англії, чи до Франції, а фотоапаратами тоді ще так, як сьогодні, не користувалися. Тож ці заможні аристократи могли дозволити собі купувати написані краєвиди, подібні до тих, що створив ван Віттель. Отже, все це ідеально збіглося: з одного боку, робота і талант художника, а з іншого, потреби тих, хто приїздив до Італії і був неймовірно захоплений нею, хотів забрати ці спогади з собою.
Експозиція виставки «Італійські краєвиди Гаспара ван Віттеля» в Королівському замку у Варшаві. Христина Срібняк
— У XIV-XV століттях завдяки паломництву в Європі швидко ставала популярною друкована графіка. Із святих місць відвідувачі також хотіли привезти щось на згадку, тож графіка як вид тиражного мистецтва була доступною більшій кількості людей, і зазвичай це були не дуже великі картинки. Інша справа, коли говоримо про живопис. Мені цікаво, чи ці пейзажі із Ґранд Турів були такими ж габаритними, як можна побачити тут, на виставці, чи все ж таки трохи меншого розміру?
— Картини, які ми бачимо тут, на виставці, найбільша з них має 1 метр 70 сантиметрів завширшки. Їх не було складно перевозили, навіть при достатньо великих форматах, оскільки написані вони на полотні, на тканині. Тож їх згортали в рулон і потім, по приїзду додому, картину натягали на підрамник. Інші пейзажі, представлені на виставці, розміром близько 90 сантиметрів чи метра. Разом з тим, давайте згадаємо, як тоді подорожувала аристократія. Вони не сідали в літак чи в потяг з однією валізою, як сьогодні. Це були справжні експедиції, які готувалися місяцями. Вони їхали екіпажем з багатьох карет, везли з собою прислугу і продовольство. Аристократи подорожували цілими групами, запрошували друзів, брали із собою гідів, а також викладачів своїх дітей. Залежно від достатку, могли подорожувати із власними художниками. І так упродовж кількох місяців вони відвідували місто за містом, робили нотатки своїх вражень, вели щоденники. Якщо хтось мав художні здібності, то додавав до них власні малюнки. Але важливо було щось привезти з собою, щось реалістичне, і такі картини, як у ван Віттеля, були чудовим сувеніром. Адже зображення на них були дуже правдивими і закарбовували дуже точно різні елементи рельєфу місцевості. Разом з цим він як художник вдихнув в ці картини щось більше. В них багато тієї атмосфери спокою і сонця. Це ті картини, які випромінюють гарні емоції, і я думаю, що саме тому його роботами так захоплювалися в той час і так охоче купували.
— Пані Аліціє, я читала, що картини ван Віттеля були дуже топографічно точними. Яке це мало значення для XVII століття?
— Не всі художники того часу писали в такий спосіб. Ван Віттель вирізнявся. Він походив з Нідерландів, в мистецтвознавстві ми класифікуємо цей регіон як північ Європи, хоча географічно це не зовсім так. Детальному і реалістичному зображенню дійсності він навчився там, а коли приїхав до Італії, просто використав свій досвід. В цей час багато італійських, голландських чи французьких художників, наприклад, як Клод Лоррен, створювали поетичні пейзажі. Це були не зображення конкретних місць, а загальні враження від італійських краєвидів. Іноді навіть на цих картинах розміщували фігури з античної міфології, історичні постаті, бо це були картини для мрій і роздумів, тоді як ван Віттель більше відображав досвід цих людей, цих аристократів, які приїжджали до Риму, і просто самі види, які він зображував, вони могли бачити, вони могли переживати їх особисто. Тож це справді була велика різниця, а також одна з причин його успіху.
Експозиція виставки «Італійські краєвиди Гаспара ван Віттеля» в Королівському замку у Варшаві. Христина Срібняк
Експозиція виставки «Італійські краєвиди Гаспара ван Віттеля» в Королівському замку у Варшаві. Христина Срібняк
— З яких колекцій походять картини, експоновані на виставці?
— Я дійсно вважаю, що життя Гаспара ван Віттеля — це один великий успіх, адже після перших важких років, коли він здобув визнання, дуже багато аристократів замовляли йому роботи. Серед них були Маркіс Сакетті з Риму, сім'я Колонна також з Риму, віце-король Неаполя, тобто вищі кола суспільства того часу. Картини ван Віттеля продавалися на мистецьких аукціонах ще за його життя і в таких далеких місцях як Лондон. Зважаючи на те, що комунікація в той час не була такою швидкою і всеохоплюючою, як сьогодні, його слава сягала аж Лондона. Роботи митця були настільки популярні, що художник за допомогою своїх підмайстрів створював копії. І з цієї причини сьогодні дуже важко сказати, скільки картин майстра існує насправді. Значна колекція знаходиться, наприклад, у Палаццо Колонна в Римі. В Королівському замку у Варшаві ми показуємо чотирнадцять. Це інтимна виставка, але гадаю, що це дуже хороший формат, адже при огляді відвідувачі можуть не поспішати, а насолоджуватися ними. Подивитися на краєвиди річки Тибр, на давньоримський Форум, якісь сцени повсякденного життя, які зобразив художник. Картини походять переважно з приватних колекцій з Італії та з лондонської Галереї Лампронті. Розташування виставки дуже вдале, вона пролягає через основний маршрут екскурсії Королівським замком. І це своєрідна інтермедія в переході до залу, де можна побачити понад 20 видів Варшави Бернарда Беллотто, які є постійною експозицією. Це один з найцінніших скарбів Королівського замку у Варшаві, опосередковано пов'язаний з мистецтвом Гаспара ван Віттеля. Бернардо Беллотто був італійським художником, походив з Венеції. Він приїхав до Варшави на запрошення останнього польського короля Станіслава Авґуста. Треба сказати, що Беллотто набирався досвіду раніше у Венеції, працюючи зі своїм дядьком Антоніо Канале, відомим художником. І обидва вони брали за взірець роботи ван Віттеля, його спосіб зображення реальності. Вони запозичили до своєї творчості його стиль і спосіб зображення жанрових сцен повсякденного життя. Тож поєднання виставки ван Віттеля, яка знаходиться поруч із залою з роботами Бернарда Беллотто, є просто ідеальним.
Запрошуємо слухати аудіоверсію розмови
Христина Срібняк