Викрадення цивільних українців, позасудові страти, катування і знущання стали буденним явищем під час російської окупації українських територій. Російська влада вважає цивільних військовополоненими і відмовляється змінити їхній статус на цивільних громадян, які не брали участі в бойових діях. Значна кількість викрадених українців перевезена росіянами на територію Росії та окупованого нею Криму, де вони утримуються в нелюдських умовах. Такими стали головні підсумки роботи державних органів та громадських організацій України з виявлення фактів негуманного поводження російських загарбників із населенням окупованих територій.
Російські окупанти від перших днів, як вони вдерлися на українську територію, порушують міжнародне гуманітарне право, викрадають мирних жителів на окупованих ними територіях і утримують їх у нелюдських умовах зі систематичним застосуванням тортур, — заявив експерт «Центру громадянських свобод» Михайло Савва:
— Головна проблема на шляху звільнення цивільних українців, яких утримують на тимчасово окупованих територіях та в Російській Федерації, — це правильне визнання їхнього статусу згідно з нормами міжнародного гуманітарного права. Влада Росії в офіційних відповідях каже, що ці люди затримані за «протидію спеціальній військовій операції». І що вони утримуються за нормами Женевської конвенції щодо військовополонених. Але це не так. Ці люди не є комбатантами і їхній статус має бути зовсім інший. Вони цивільні, що затримані державою-окупантом. А значить їх мають звільнити, щойно зникає воєнна необхідність. І це вже відбулося для українців, яких викрали на територіях Київської, Чернігівської, Сумської областей, а також багатьох громад Харківської і Херсонської областей, де вже немає воєнних дій. Тому слід домагатися від Росії змінити правовий статус цих людей. Ще одна проблема — контроль дотримання прав цих людей в місцях утримання. Центр громадянських свобод знає про 24 слідчих ізолятори, виправні колонії та в'язниці, а також одну колонію-поселення на території Росії та в Криму, де римуються цивільні українці. Ми маємо факти їхніх катувань і знущань. Наприклад, людей примушують співати гімн Росії. Маємо факти ненадання медичної допомоги. Потрібні зусилля влади і громадянського суспільства України, щоби права цих людей не порушувалися.
Окупанти розлучають сім'ї, перешкоджають наданню інформації затриманих їхнім родичам.
Росія часто не дозволяє обміняти цивільних полонених, щоб уникнути відповідальності за свої військові злочини, але Україна робить усе можливе, щоб відстежити та вимагати звільнення всіх полонених, — повідомив представник секретаріату Уповноваженого з питань дотримання прав людини в системі органів сектору безпеки Олександр Кононенко:
— Секретаріатом зафіксовано 9110 цивільних осіб, родичі яких звернулись до секретаріату з приводу їхнього зникнення, вони знаходяться в розшуку. З них знайдена на сьогоднішній день 2241 особа, визволені 42, загинули 97. 6 700 цивільних громадян вважаються зниклими безвісти. Міжнародний комітет Червоного Хреста верифікував знаходження на території Російської Федерації 170 осіб. Як правило, затримуються особи, що мали відношення до правоохоронних органів, або були раніше військовослужбовцями, мають посвідчення учасників бойових дій, проходили службу в підрозділах АТО. Група ризику — це волонтери. Окрема група ризику — це громадяни, що мають активну проукраїнську позицію. Всі ці люди зникають, як правило, вночі, щоби придушити спротив наших людей, які піддаються жорсткому тиску на окупованих територіях і в Росії, куди вони були вивезені.
Відстежити місця перебування репресованих російськими загарбниками цивільних українців надзвичайно важко, оскільки їх часто переводять в різні табори та інші місця позбавлення волі, — стверджує координаторка Центру громадянських свобод Анна Попова. Набагато більше інформації про викрадених цивільних та обставини їхнього затримання вдалося зібрати через опитування родичів і свідків, зазначила вона:
— Вдома було викрадено 50 відсотків людей. Вони викрадалися в ранковий час, їх застали зненацька. Значний відсоток викрадень і на вулиці, коли люди просто захоплювали, перевіряли їхні телефони і забирали насильницьким шляхом. Люди могли бути відсутні днями, а багато людей і досі перебувають, в полоні. Лише деякі якось могли повідомити своїх близьких, що вони в полоні. 36 людей було викрадено з місця роботи. Це здебільшого представники органів місцевого самоврядування, голови сільських чи селищних рад. Зокрема, мер Дніпрорудного досі перебуває в полоні. Статистика показує, що представники органів місцевого самоврядування підлягали подвійному викраденню. Над ними надзвичайно знущаються, вбиваючи якусь нібито необхідну інформацію і спонукають до співпраці з колаборантами.
Ці висновки підтверджуються свідками викрадень та катувань цивільних українців. А також свідченнями самих звільнених з російської неволі. Одним з них є колишній полонений Сергій Горголь, який засвідчив тотальне порушення російськими загарбниками всіх мислимих гуманітарних норм:
— Я особисто потрапив у полон, коли пішов по хліб, де волонтери роздавали допомогу. До нас застосували фізичний вплив. Деяких із затриманих били автоматними прикладами чи залізними обрізками труб. Ми були як худоба в хліві. Нас закрили в холодному приміщенні, годували мало, тримали із зав'язаними очима і руками. Конвойні сказали, що як будемо галасувати, хтось із них відчинить двері і кине до нас гранату. Були випадки затримань родичів вже затриманих поруч з їхнім зруйнованим будинком. Забирали під час евакуації. Були випадки коли посеред дороги викрадали водія-чоловіка, а його дружину з дітьми лишали напризволяще. Деяких затриманих за те, що вони «нацисти», що вони буцімто наводили на їхні війська артилерію, просто стратили. Потім вони використовували цивільних для прикриття своїх бойових дій, ставили по вулицях міномети і гармати, з яких вели вогонь по позиціях Збройних сил України.
Найбільше в цій ситуації в українських правозахисників питань виникає до Міжнародного Комітету Червоного Хреста і відповідних структур організації Об'єднаних націй. Ці організації демонструють надзвичайне безсилля примусити російського агресора виконувати норми міжнародного права і хоч трохи більше поважати правила і звичаї ведення війни.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Олександр Савицький
