У двотижневику «Kurier Galicyjski», який виходить в Україні, читаємо про «Велику зміну риторики НАТО». Автор статті Петро Гаврилишин нагадує про ХV українсько-польські зустрічі, які 22-23 вересня відбулися в місті Яремче, й ділиться з читачами міркуваннями, зокрема, стосовно геополітичної ситуації.
Протягом останніх пів року, коли триває повномасштабна російсько-українська війна, на наших очах відбулася зміна стратегічних поглядів НАТО на місце та роль України в системі оборони. Донедавна практично не існувало системи оборони східних рубежів Півначноатлантичного альянсу, а зараз наратив змінився, – відзначає автор.
Далі він нагадує, що на саміті в Мадриді наприкінці червня цього року ухвалено нові рішення про збільшення оборонного угруповання до 300 тисяч солдатів. Але це треба було робити протягом останніх 30 років. Зараз загрозу стримує Україна. Раніше її не сприймали як східний фланг Альянсу, радше як «тіньову», буферну зону. Але успіхи України на полі бою змінили ситуацію – вона виявилася сильним гравцем у Східній Європі.
Як читаємо далі, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на різних зустрічах наголошував: «Ми не можемо допустити, щоб війна вийшла за межі України». Іншими словами – щоб не чіпали нашого східного флангу, – пише автор, і продовжує: Захід збирався передати нам щось з озброєння, щоб Росія зупинилася у війні в Україні і не йшла далі на країни НАТО. Тому обмежилися постачанням невеликої кількості „Джавелінів” та подібного озброння. У НАТО знали, що Україна не має багаторівневої системи захисних рубежів, а влада обрала неправильну тактику – загрозу вбачала лише на Донбасі. Ніхто не думав про оборону Києва, а через економію закрили військові проєкти виробництва ракетних комплексів „Нептун” і „Грім”. Захід сподівався, що Росія загрузне в Україні в боях і з часом повернеться до стратегічного партнерства. Проте Збройні Сили України довели свою потужність у боротьбі та здатність протистояти. У результаті пропали плани нападу на Україну з боку Білорусі».
Дописувач нагадує: Байден і Столтенберґ до кінця заявляли про плани діалогу з Росією. Лише в червні 2022 року на мадридському саміті в стратегічній концепції НАТО з’явився цілком новий підхід – Росія становить пряму військову загрозу для Альянсу. Тому необхідно переглянути всі попередні стратегічні погляди, особливо стосовно України.
За словами публіциста, виявляється, Україна вже не є «сірою зоною» і буфером, а фактично вістрям Альянсу на Сході, де він сам не в змозі розвинути власну багаторівневу оборону.
Члени Альянсу узгодили, що довгостроково будуть підтримувати Україну у формі розширеного пакета комплексної допомоги. Важливо також, що під час саміту найближчих партнерів НАТО – Швецію та Фінляндію – запросили вступити до Альянсу. Це зміцнює північний фланг.
За словами автора, НАТО повинно суворо дотримуватися всіх домовленостей мадридського саміту. На його думку, варто було б змінити очільника Альянсу, позаяк Єнс Столтенберґ представляє старий спосіб сприйняття ситуації, а новий повинен добачати вагу посилення оборони східного флангу. Але це триватиме роки, й тому залишається робити ставку на Україну, зараз вона є центральним елементом оборони. Саме Збройні сили України знищують армію, завданням якої було зайняти східний фланг НАТО. Й роблять це надзвичайно героїчно та професійно.
Тому, читаємо далі, міністр оборони США Ллойд Остін і прем’єр-міністр Великої Британії (до 6 вересня 2022 року) Боріс Джонсон, а іноді навіть президент США Джо Байден почали говорити, що вони мають забезпечити перемогу України, бо її перемога – це перемога НАТО. Раніше вони намагалися спростовувати інформацію, що Росія воює з НАТО. Новий наратив на 180 градусів змінює позицію України у перебудові оборони Альянсу і, відповідно, всього Заходу. Зараз навіть канцлер Німеччини Олаф Шольц починає розуміти, що це означає. В їхній свідомості відбувається глибока зміна уявлення про місце Росії та України в системі оборони Альянсу, хоча вона зараз не є членом цього військово-політичного альянсу. Якщо нас включать у цю систему, їм залишиться прийняти нас як члена або надати інший, спеціальний статус інтеграції з НАТО – відповідно, з довгостроковими наслідками, – пише публіцист.
Наступний саміт НАТО відбудеться у Вільнюсі. Цікаво, що нового він принесе Україні? Росія оголосила мобілізацію, а боротьба Давида з Ґоліятом триває.
Н.Б.
