У другому десятилітті XX століття розквітло багато видів спорту. Одним з них, безперечно, був бокс, який привертав увагу вболівальників та преси. Саме поєдинок між двома боксерами став першим в історії радіомовлення спортивним репортажем наживо. У суботу, 2 липня 1921 року, боксери Джек Демпсі та Жорж Карпентьє зійшлися на спеціально зведеному майданчику в Джерсі-Сіті, який вмістив понад 80 000 глядачів. Не менший натовп вболівальників зібрався у публічних закладах, де були встановлені радіоприймачі. І завдяки «живому» коментуванню перебігу бою журналістом Ендрю Вайтом вони могли пережити це колективне хвилювання. На європейський континент спортивні трансляції прийшли трохи пізніше. В Німеччині слідкувати за перебігом веслувальної регати по радіо можна було в липні 1925 року. У Польщі технічні можливості для цього з'явилися на початку 1927 року. Хоча повідомлення про спорт, звісно, лунали ще навіть у перших програмах пробних радіостанцій. А пальма першості у цьому належить не Польському радіотехнічному товариству, а експериментальній станції кафедри фізики медичного факультету Познанського університету 17 ZFWL, де нині розташовується Collegium Maius.
«Згідно з оголошеннями тодішньої преси, а це єдиний спосіб, у який ми можемо сьогодні дізнатися про те, що транслювали на початку минулого століття, це було в неділю, 11 жовтня 1925 року. В ефірі оголосили результати кінних перегонів у Лавиці під Познанем, де розміщувався іподром. Згодом радіо висвітлювало результати другого етапу Першого польського мотоциклетного ралі з Познані до Варшави, а також результати місцевих велоперегонів. Оголошення готувалися редакцією видання Dziennik Poznański. Визначити конкретну дату першого спортивного повідомлення в ефірі варшавської радіостанції доволі проблематично, адже в розкладах перших радіопрограм використовували загальне слово "комюніке". А воно містило в себе, як новини з країни та світу, так і спортивні повідомлення. Ці підбірки для Польського радіо готували журналісти профільного часопису "Стадіон". А згодом в одного із його авторів, Юзефа Влодаркєвича, виникла ідея створити для радіо окрему рубрику для висвітлення спортивної тематики. З цією ідеєю він звернувся до тодішнього програмного директора Алойзи Кашина», — розповів Кшиштоф Саґан.
XXII Чемпіонат Польщі з лижного спорту в Закопаному
Тривалий час Юзеф Влодаркєвич залишався єдиним спортивним журналістом. У 1939 році він пішов на фронт, і повернувся до улюбленої справи після війни.
«Перші спортивні радіотрансляції були зроблені у різний спосіб. Одна справа — робити спортивну трансляцію, і тут має бути й уява, і все інше, і темперамент, і так далі. Але, будь ласка, трансляція повинна бути чистою правдою, і ці два види спортивних трансляцій, на мою думку, не повинні змішуватися», — короткий спогад Юзефа Влодаркєвича з архіву Польського радіо.
Перша пряма трансляція спортивних змагань у Польщі відбулася з 17 по 20 лютого 1927 року. Це був міжнародний чемпіонат з гірськолижного спорту у Закопаному. Журналісти Польського радіо коментували кожен стрибок безпосередньо з трибуни. Що було викликом для тогочасних інженерів.
«Закопане від Варшави знаходиться за 550 кілометрів. Саме на таку відстань потрібно було передати радіосигнал. Для цього була спеціально придбана телефонна лінія. З іншого боку, залишалося питання з'єднання поштового відділення в Закопаному з місцем проведення заходу, яке знаходилося на відстані від 4 до 5 кілометрів. На допомогу було залучено, серед іншого, військо. На горі встановили намет, в якому розмістили апаратуру: передавальну станцію, батареї та підсилювачі сигналу. Це була лампова і досить важка апаратура, яка разом важила близько однієї тонни. З Варшави до Закопаного її перевозили поїздом, а потім підіймали на гору санями. Від самого початку організатори прагнули максимально відобразити атмосферу змагань. Тож було встановлено три мікрофони. Один — знаходився безпосередньо перед репортером. Інший збирав овації публіки. А третій створював загальне звукове тло. Наприклад, передавав різні звуки лиж, залежно від дисципліни, чи це був швидкісний біг, чи, наприклад, стрибки з трампліна. Писали, що мікрофони уловлювали голоси суддів, які сперечалися між собою, як оцінити той чи інший стрибок, наприклад», — додав Кшиштоф Саґан.
Як згадували радіолюбителі, по радіо було чути навіть скрип снігу. Монтаж апаратури відбувався при морозі мінус 12, мінус 25 градусів. У таких умовах закрутити навіть маленький гвинтик було справжнім мистецтвом. Коментувала змагання 29-річна Ада Арштувна. А сама радіотрансляція чемпіонату з гірськолижного спорту стала не меншою подією ніж самі змагання.
Запрошуємо послухати матеріал.
Христина Срібняк Krzysztof Sagan