Українська Служба

Росія активно просуває в Африці міф про «поганий Захід» і охоче «допомагає» місцевим урядам

28.12.2024 17:42
Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк
Аудіо
  • Росія активно просуває в Африці наратив про «поганий Захід» і про «добру росію»
 ,   , , 7  2024
Філіп Обаджі, африканський незалежний журналіст, Берлін, 7 грудня 2024PRdU

За останні шість років він один задокументував до 100 порушень прав людини та експлуатації з боку російських воєнізованих формувань, дислокованих у Західній та Центральній Африці. Досліджував судові справи про масові вбивства, зґвалтування, тортури та утиски вразливих селян найманцями з Групи Вагнера та її наступника, як їх люблять називати, Африканського корпусу. Які були дуже активними в Центральноафриканській Республіці та Малі. Це дві країни, на яких він зосередив багато своїх розслідувань незважаючи на погрози дуже екстремальні. Він був заручником центральноафриканських повстанців і затриманий центральноафриканськими солдатами за наказом російських воєнізованих формувань. Його також катували.

Він – Філіп Обаджі, африканський незалежний журналіст.

Ми познайомилися під час конференції з російської дезінформації у Берліні. І те, що він розповів, дійсно шокує. Не лише тому, що злочини російських найманців, чи їхніх місцевих так би мовити посібників і соратників, таких же військових злочинців, тільки африканських, це людські жертви, у першу чергу. Дуже схожі за наслідками до злочинів росіян в Бучі або Ірпені, чи інших місцях, про масштаби чого ми ще не знаємо, бо ті території під російською окупацією.

Вражає ще й тому, що здійснюючи злочини а Африці, розкрадаючи її ресурси і вбиваючи людей, росіяни ведуть там дезінформаційну кампанію проти США, Європи, і що найцікавіше – проти України. Що здавалося б взагалі абсурдне – бо де Центральна Африка, а де Україна і який, здавалося б зв’язок??

А зв’язок, між тим, є, як виявляється. Росія переслідує послідовно свої цілі з дестабілізації Європи, наприклад, наповнюючи її біженцями зокрема з Африки. Пригадуєте гібридні атаки на східний кордон ЄС і зокрема Польщі мігрантами, які переходять кордон з території Білорусі? Ось вона, міграційна складова дестабілізації. Ресурси? Азія, Схід (згадайте про сирійську кризу і мільйони сирійців, які були змушені тікати від російських бомб і режиму Асада, підтримуваного росією, до Туреччини або й далі до Європи). І Африка.

«За останні 18 місяців я багато разів подорожував Західною та Центральною Африкою та спілкувався із сотнями жителів Західної та Центральної Африки. Включно з тими, хто є жертвами порушень прав людини з боку російських воєнізованих угруповань, і тих, на кого вплинули неправдиві історії, які поширюють російські тролі про ситуацію в їхніх країнах і мотиви західних країн щодо людей Африки. Спілкуючись із жителями Африки, моїми співвітчизниками, я помітив одну річ: цей російський контингент хоче, щоб африканці продовжували жити в страху. Вони хочуть, щоб чоловіки, жінки та діти, яких вони катують і знущаються, боялися протистояти їм. І роблять вони це різними способами. І вони хочуть, щоб африканці боялися, поки вони грабують африканські ресурси, африканське золото та алмази, як ми бачили в Центральноафриканській Республіці».

Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Росія добуває золото з невеликих кустарних копалень у Буркіна-Фасо, Центральноафриканській Республіці, Еритреї, Гвінеї, Лівії, Малі та Судані. Російські найманці, включно з колишньою «групою «Вагнера» та «Бригадою Ведмедя» відповідають за видобуток золота і контрабанду. Золото з Африки контрабандою доставляється до країн Близького Сходу, головним чином до Об’єднаних Арабських Еміратів, де після афінації та змішування з легально отриманим металом продається в Дубаї, звідки надходить на ринки всього світу, а прибутки від цих операцій надходять до росії. Країни, які найбільше експлуатуються Кремлем, це Малі, центральноафриканська Республіка та Судан. «Саме в цих країнах торгівля російським кривавим золотом останнім часом дійсно почала розвиватися», — сказала  Джессіка Берлін, співавтор іншого звіту про використання золота для ведення війни.

Тож росія діє по всіх фронтах, так би мовити. В тому числі – фронті інформаційному. Точніше, дезінформаційному. Росія хоче, щоби африканські уряди не довіряли Заходу. Тому вони вдаються до різної дезінфорамції, продовжує Філіп Обаджі.

«Вони стверджують, що західні країни надсилають до Африки небезпечну зброю. Тепер, коли росія не розгортає загартованих воєнізованих формувань у шахтарських громадах для масового вбивства мирних жителів у спробі захопити золоті копальні, тоді найняті російські агенти забезпечуватимуть публікацію проросійських наративів у місцевих газетах і трансляцію на місцевому радіо та телебаченні. Росія також залучає тролів, які публікують навмисно образливі та провокативні проросійські та антизахідні дописи в Інтернеті, одночасно створюючи організації в Москві та Санкт-Петербурзі для націлювання на африканців дезінформації.

Через Africa Initiative, нове інформаційне агентство, яке зосереджується на відносинах між Африкою та росією, росія підриває фінансовані Заходом проекти громадської охорони здоров’я по всій Африці, дезінформацією про спалах вірусної хвороби, що передається комарами, еправдивими новинами про те, що Сполучені Штати створюють це  в біолабораторіях в Україні. Я навіть не знав, що в Україні є лабораторії з біозброї. Що ж, через російські державні медіа-корпорації, такі як RT і Sputnik, а також через проксі-сервери, такі як розташована в Камеруні Afrique Media, Москва поширює пропаганду та дезінформацію серед широкої франкомовної аудиторії в Західній і Центральній Африці».

Вони брешуть, щоби залучати до своїх загонів молодь. І молодь долучається, бо живе в бідності, часто голодує. А так мають шанс на те, що матимуть їжу. Це мінімум. Про це розповідає польський місіонер, волонтер Радослав Ярецький із Люблінського фонду «Мала Місія». Він якийсь час працював на Мадагаскарі, а також у Центральній Африканській республіці.

«Ми працюємо на Мадагаскарі, де підтримуємо нашого дорогого друга Даніеля Каспровича, який побудував там лікарню, школу та дитячий садок для маленьких дітей. Також там відкрито хірургічне відділення, де проводять хірургічні операції маленьким пацієнтам. Спорудження лікарні було досить важким завданням, але вкрай потрібним. Через те, що найближча лікарня в районі Мампікуні, де ми перебували і який підтримуємо, була приблизно за 250 кілометрів від місця проживання громади племені ціміхеті, де ми надаємо допомогу. Ситуація дітей там

дуже-дуже важка, вони не мають доступу до освіти. Ми намагаємося підтримати їх і дати їм освіту в рамках акції «Серце до серця». Це така форма дистанційного усиновлення дітей. Разом з тим ми допомагаємо дітям у Центральноафриканській Республіці, країні, де точиться громадянська війна, де відбуваються драматичні події, де з 2013 року триває громадянська війна. Бойовики вчиняють злочини на релігійному ґрунті. І для цього вони викрадають дітей, залучають до своєї злочинної діяльності. Їм дають в руки зброю, щоби вони стріляли так би мовити у «ворогів», а насправді – в тих, у кого їм скажуть. Їх по суті змушують чинити воєнні злочини, бо вони не мають виходу. Вони не мають що їсти,

а їжу можуть отримати лише тоді, коли робитимуть, що їм скажуть бойовики. Бойовики дуже агресивні. Вони також викрадали місіонерів. Тож ситуація дуже складна. Щоправда, віднедавна вона дещо стабілізувалася завдяки окремим організаціям зі США. Там запанував відносний мир, але невідомо, чи довго ще так буде».

Росії, звісно, не подобається присутність США і країн Європи, наприклад Франції, в Африці, яку росія вважає сферою своїх впливів, тож вона намагається всіляко їм зашкодити, створити поганий імідж і для цього використовує всі можливі і наявні методи та ресурси, каже Філіп Обаджі.

З одного боку – це залякування і терор. З іншого – дезінформація і пропаганда. Російська дезінформація, націлена на миротворців США в Центральній Африці, заявляє про те, що миротворці передають зброю озброєним групам, підтримують терористів і експлуатують природні ресурси. Цим вони ускладнюють виконання миротворчими місіями своїх мандатів і ставить під загрозу безпеку миротворців.  Дезінформація також сприяє і підтримує військові перевороти.

«Ми бачили це в Нігері, Там проросійські телеграм-канали вперше запропонували Нігер як мішень для військового захоплення відразу після державного перевороту в Буркіна-Фасо в жовтні 2022 року. Ми бачили, як російські медіа-мережі заохочували до перевороту у Нігері, заохочували насильницьке придушення продемократичних демонстрантів у Наїмі та заплутували, щоб представити подію як антифранцузську.

Російські кампанії почали використовувати переворот, поширюючи неправдиві наративи, пропагуючи найманців Вагнера як відповідь на виклики безпеці Нігеру. Саме таку роль зіграла Росія в підриві демократії в Африці. Те, що вона зробила в Нігері, я боюся, вона може зробити це десь в іншому місці, і комусь може знадобитися багато часу, щоб виправити шкоду, яку Росія вже завдала Нігеру».

Росія обрала Африку як одне з джерел походження мігрантів для того, щоби посилювати тиск і створити міграційну кризу в Європі. Філіп Обаджі говорить, що росія використовує для цього і власні російські медіаресурси, і ресурси місцеві, африканські.

«Російські воєнізовані формування не лише сприяють міграції, посилюючи нестабільність і насильство в частинах Західної та Центральної Африки під їхнім контролем, фізично переміщуючи мігрантів до кордонів і підтримуючи контрабандистів, як ми бачили в Лівії та Нігері, але вони підтримують зв’язок з аналітиками та коментаторами на місцевому радіо в деяких частинах Західної Африки, щоб заохотити своїх слухачів мігрувати до Європи через небезпечний шлях, який веде мігрантів через пустелю Сахара та Середземного моря до таких країн, як Італія та Греція. Тепер, завдяки проросійському уряду в Нігері, транспортувати мігрантів із Західної Африки до берегів Лівії стало легше, ніж раніше. Тож протягом десятиліть місто Агадес у центральному Нігері було воротами для міграційних шляхів із Африки на південь від Сахари до Лівії та Алжиру, а не до Європи.

У 2016 році попередній уряд Нігеру під сильним тиском з боку Європейського Союзу прийняв суперечливий закон 2015-36, який криміналізував перевезення нелегальних мігрантів на північ.

Сотням водіїв, брокерів і контрабандистів висунули звинувачення в торгівлі людьми, їх затримали протягом ночі, а їхні транспортні засоби вилучили. Тепер це призвело до помітного зменшення кількості спроб перетину та кількості мігрантів у Агадесі, що є точкою перевалки мігрантів. Але тільки минулого року, у листопаді минулого року, через чотири місяці після того, як російська союзна військова хунта урізала демократію в Нігері, новий уряд скасував закон, фактично декриміналізувавши контрабанду людей і відкривши шлях мігрантам до Європи.

Так звані медіа, експерти зі зв’язків із громадськістю та економічні експерти, пов’язані з Росією, але розташовані в Сахелі, скористалися можливістю реалізувати програму Кремля зі створення хаосу на кордонах Європи, поінформувавши молодих західноафриканців про можливість, яку має уряд Нігеру. Заохочуючи цим людей їхати до Європи. Тепер ці самопроголошені експерти роблять це в таких країнах, як Малі, Буркіна-Фасо та Нігер, де вони виступають у якості гостей у місцевих програмах. Мені розповідали про це багато людей в тих місцевостях, з якими я спілкувався. І я також слухав багато програм про те, знаєте, розповіді про те, що Європа є ідеальним раєм для африканців і подорожувати до Європи легше, ніж раніше, як поширювали багато з цих проросійських коментаторів і аналітиків. Тож поки ми всі спостерігаємо та нічого не робимо щодо російської дезінформації та пропаганди, молоді африканці, люди мого віку, гинуть у пустелі Сахара, коли транспортні засоби, що перевозять їх, намагаються дістатися Північної Африки. Інші, кому пощастило потрапити до Лівії, стикаються з жахливими рівнями насильства, включаючи викрадення, тортури та вимагання.

Деяким щастить дістатися до берегів Лівії, але навіть при цьому вони гинуть у Середземному морі, коли намагаються переплисти на переповнених човнах».

Згідно зі звітом Європейського агентства прикордонної та берегової охорони, у 2023 році кількість незаконних перетинів кордону з ЄС у 2023 році була найвищою з 2016 року — близько 380 000 мігрантів із Західної Африки, де російська кампанія з дезінформації є найпотужнішою, що становить майже половину всіх мігрантів. Крім того, за тим же звітом, західноафриканський маршрут показав найвищий річний показник за всю історію: у 2023 році було зафіксовано понад 40 000 інцидентів. Ситуація стає навіть гіршою, оскільки кількість перетинів кордону західноафриканським маршрутом подвоїлася: за перші дев’ять місяців 2024 року було зареєстровано понад 30 600 в’їздів. Це говорить нам про те, що міграція із Західної Африки зростає, і якщо Росії дозволять продовжувати поширювати дезінформацію та пропаганду, націлену на міграцію, Європа може зіткнутися з міграційною кризою, якої ніхто раніше не бачив, вважає Філіп Обаджі.

Він стверджує що Європа мусить знайти способи протидії російській дезінформації. Звісно, не всі ті тисячі мігрантів із Африки – це наслідок російської дезінформації, але росія використовує і пристосовується до ситуації, щоби переслідувати сої цілі і поширює потрібні наративи.

«І є люди, які слухають ці наративи, які вірять у цю пропаганду та в цю дезінформацію. І якщо ми не почнемо звертатися до цих речей, то буде біда. Люди подорожують, люди мігрують, але вони повинні робити це законним шляхом, відповідним способом, і коли вони будуть готові, а не бути змушеними деякими агентами Кремля робити щось так, як вони не хочуть робити. Тепер, якщо ми нічого не зробимо, ми дозволимо Росії досягти однієї зі своїх найбільших цілей — контролювати імміграцію в Європу та використовувати її як зброю. У всіх нас є над чим працювати, у всіх нас, від економічної спільноти західноафриканських держав, якою є ECOWAS, до Європейського Союзу, і від нас як журналістів до політиків.

І зауважте, росіяни навіть не витрачають багато грошей, щоб досягти того, чого вони досягають. В Нігері, Буркіна-Фасо, Того, Нігерії, звідки я родом, ви побачите, що є деякі ЗМІ, деякі з них величезні, деякі з них є провідними ЗМІ, які публікують явну дезінформацію, яку, як ви знаєте, оприлюднила росія. І багато з цих авторів, які поширюють дезінформацію, деякі з цих наративів, отримують від росіян якісь 50 євро, іноді навіть 30 євро, це мізерні гроші у Європі, але дуже великі в Африці. І ця пропаганда потім йде дуже далеко».

Про один із таких випадків – що російська пропаганда з африканських видань йде дуже далеко і потім навіть потрапляє до знаних світових ЗМІ, розповів співзасновник і виконавчий директор проекту «СтопФейк» Руслан Дейниченко.

«Один із прикладів про кольє Карт'є, який начебто за мільйон доларів купила дружина Зеленського. Це друкувала нігерійська якась газета. А далі з нігерійської газети це передрукували якісь російські сайти. І це пішло гуляти, вже як доконаний факт, бо всі кажуть, ну це ж нігерійська газета. Те ж саме в радянські часи було, коли в індійській газеті написали начебто про те, що це американці розробили вірус СНІДу і поширюють його. Потім це все пішло гуляти в англомовній пресі. Тому підходи залишились ті самі, тільки нові теми виникають».

За даними Африканського центру стратегічних досліджень, росія спонсорує 80 задокументованих кампаній у понад 22 країнах, на них припадає майже 40% усіх кампаній дезінформації в Африці.

Свідком лише однієї такої кампанії ще на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, був польський місіонер Бенедикт Пончка, який працює саме в Центрально-Африканській республіці із місцевою молоддю та дітьми, що їх місцеві ж бойовики чи підтримувані російськими бойовиками з групи «Вагнєра», намагаються залучати до своїх злочинів – дають їм зброю до рук і вимагають воювати за якісь свої цілі.

Коли почалося вторгнення росії в Україну, російські найманці в Африці влаштували масовий перегляд пропагандистського кіно про агресивну Україну, говорить Бенедикт Пончка.

«Російська пропаганда тут розповідала, що Україна – агресор. Вони вели таку пропаганду в цій країні, були маніфестації на вулицях, і все це було під контролем групи «Ваґнєра», вони давали на це гроші. Вони масово вивозять звідси золото, діаманти, деревину. А ми говорили правду, що це росія напала на Україну. В столиці вони робили цю пропаганду, показували відео, там його подивилося майже 10 тисяч людей. Фільм про те, як російські солдати «рятують» Центральну Африканську Республіку, «захищаючи» її. А це професійні злочинці, тож і я це все бачу тут, ми з ними живемо, бачимо їх на ринках, на вулицях. Ну, по-перше, вони закривають обличчя, їх важко побачити. Вони ходять всюди з закритими обличчями, в магазини чи на ринки, якісь бутики приїжджають завжди із закритими обличчями. І тут дуже багато всього діється, вони просто залишаються безкарними, для них немає закону. Якби прийшов росіянин і когось убив, то йому б нічого за це не було. Ніхто його за це не притягне до відповідальності. І так буває, що вбивають людей, знущаються над ними».

Філіп Обаджі каже, росія в Африці не витрачає надто багато на дезінформацію. Часом витрати на одну конференцію, де говорять про дезінформацію, коштує дорожче, ніж росіяни витрачають на цю дезінформацію. І це насторожує. Вони грають на внутрішніх проблемах африканців, щоби посварити їх із західними країнами.

«Вони кажуть нам, що війна в Сахелі досів триває, тому що західні країни не змогли належним чином впоратися з джихадистами, наприклад, які дуже активні в Сахелі, у таких країнах, як Буркіна-Фасо і в Малі. Французи беруть участь у цій боротьбі з джихадистськими угрупованнями з 2013 року, але явно ми не бачили таких значних результатів. Тож росіяни скористалися цим, кажучи африканцям, що ні, вам не потрібна Франція як партнер, вам не потрібен Захід як партнер, вам потрібен новий партнер, який дуже піклується про Африку і який буде діяти на відміну від Африки, від Заходу. Це один із прикладів. Інший – відомо, що в Нігерії, наприклад, у нас була криза на півночі з Боко Харам. А в 2014 році Нігерія намагалася купити зброю у Сполучених Штатів, і США вказали на порушення прав людини як причину, чому вони не можуть продати зброю нігерійській армії, яка, як вони стверджували, на той час здійснювала всілякі порушення прав людини. І Нігерії довелося купити зброю в росії на чорному ринку. І це наративи, якими скористалися росіяни. І потім вони також говорять про проблеми сільського господарства. Адже Нігерія, інші частини Африки все ще стикаються з продовольчою кризою, і вони кажуть, що весь час ви об'єднувалися із Заходом, який не впорався з голодом. Вони тісно співпрацюють з цими російськими чиновниками, які виходять на радіо та телебачення, щоб говорити про історичні цінності Африки чи певної країни, Вони здебільшого дивляться навколо, зосереджуються переважно на конфліктах і намагаються побачити, як вони можуть налаштувати одну етнічну групу проти іншої, щоб посіяти конфлікт у певних регіонах».

Філіп Обаджі говорить про ще один важливий аспект, який у Європі, здається, спершу наче взяли до уваги, але згодом якось розслабилися і почали попускати віжки. Мова про культуру. А саме про російські культуру. Так, саме культуру, яка спершу «русскій балєт», а потім російські танки. Це саме про те, чому Пушкін і Толстой – це один ряд із Прігожиним і «Вагнєр», Орєшнік і Ґєрань. У Європі росіяни і корисні ідіоти просувають наратив про культуру «внє палітікі». Це до речі, також до наших громадян, які продовжують говорити російською мовою, забуваючи, що росія закінчується там, де закінчується російська мова. Бо вони їдуть на танках «защіщять ущємльонних русскагаварящіх». Здавалося б, де росія, а де Центрально-африканська республіка?

«У них у Центральноафриканській Республіці є те, що ви називаєте російським домом. І він там для того, щоб досягти багато чого. Зараз він там один, але вони хочуть розвиватися, вони хочуть просувати російську культуру. І вони роблять це не тільки через ЗМІ, вони роблять це в школах. У школах в Центральноафриканській Республіці, людей вчать співати російський гімн. І людей вчать, знаєте, всьому про Росію. Російська мова є одним із предметів у школах Центральноафриканської Республіки. Тож це потужний інструмент, який вони використовують - освіту, їхні вчителі викладають у школах, а потім вони використовують засоби масової інформації для тих, хто не вчиться у школі, щоб вони також могли слухати, що має сказати Росія і що таке Росія робить».

Паралельно з цим росія не відмовляється допомагати тамтешній владі залагоджувати їхні справи між собою так би мовити. Тоді як захід говорить про стандарти, правила і цінності, права людей і дотримання бюрократичних параграфів, росія більш відкрита до прохань. Звісно, не без вигоди для себе, звісно, це їй на руку – творити власний гарний імідж на африканському континенті і виставляти захід у поганому світлі. Тим більше, що захід сам сприяє цьому. Захід більш неповороткий і намагається бути правильним. Росія не намагається. І діє, як то кажуть, методами, які прості як двері.

«Однією з речей, яка допомогла їм, є той факт, що в Центральноафриканській Республіці, коли країна потребувала допомоги у боротьбі з повстанцями, вони не отримали відповіді від Заходу і їм довелося звертатися до Росії. Ось, скажімо, якби ви були президентом Центральноафриканської Республіки в той час, як повстанці намагалися захопити столицю Бангі, що б ви зробили? Ви б сіли та спостерігали чи звернулися до того, хто ю допоміг? Тому в цьому відношенні я розумію, чому вони звернулися до росії. Але моя проблема з росіянами полягає в тому, як вони досягають своїх цілей, убивствах, зґвалтуваннях і тому подібному. Тому дуже важко вирішувати ці проблеми в країнах, де росіяни так добре зарекомендували себе. Центральноафриканська Республіка, Малі, В умовах військової диктатури, Буркіна-Фасо. Тож одна річ, яку ми можемо зробити в майбутньому, — це стежити за тим, щоб це не поширювалося на інші країни. І тому партнерство з урядами має бути міцнішим і щирішим, ніж зараз. Тож це одна річ, яка може статися. І якщо ми в засобах масової інформації, громадянському суспільстві та організаціях скрізь зможемо повідомити людям про ідеологію, цілі Російської Федерації, це також допоможе. Тому що для багатьох людей вони не знають передісторії. Я багато років був журналістом, але навіть глибоко не знав про російську імперщину. Якщо у вас є хтось, на кого ви дивитеся, або хтось, на кого ви ставитеся як друг чи партнер, і ви не бачите результатів, що ви робите? Ви спробуйте в іншому місці.

Саме так роблять багато африканських країн. І тому, якщо у вас є, можливо, щось, що виноситься на стіл в ООН, пов’язане з Росією чи російською війною в Україні, ви побачите, що багато африканських країн або мовчать, або вони голосують на користь Росії, чи що у вас. Тож так, підходи Заходу мають бути набагато більш орієнтованими на результат, орієнтованими на результат.

І одна річ, яку, на мою думку, Захід має засвоїти: коли мова йде про Африку чи, можливо, про будь-яку країну, що розвивається, він має мати справу з Африкою чи країнами, що розвиваються, виходячи з того, чого хочуть люди, а не виходячи з того, чого хоче Захід. . Росія змогла досягти результатів, тому що іноді вони дивляться на проблеми, і навіть тоді, коли їхні рішення можуть бути не найкращими, але той факт, що вона може якимось чином погоджуватися з деякими урядами, навіть якщо це корупційно, вони користуються цим. Отже, ви повинні поставити нам запитання, чого ви хочете? Як ми можемо працювати разом, щоб допомогти вам на основі ваших бажань? А потім шукайте результати, засновані на тому, чого ми хочемо як африканці, а не кожен раз, коли ви говорите нам, що саме ми повинні робити, тому що це спрацювало на Заході.

Тому має бути така зміна, так би мовити, щодо підходу. І я буду дуже радий, якщо Німеччина приїде до Нігерії, наприклад, і посидить з нашими лідерами та поговорить про те, як ми можемо вирішити проблему, пов’язану зі здоров’ям, виходячи з того, як це впливає на нас, виходячи з того, що ми пережили в той час. Тож це нам допомагає.

А так ще не пізно. Все ще може змінитися. Росія захопила не всю Африку, лише кілька країн, і вони роблять це навіть у країнах, з якими всі остерігаються співпрацювати, особливо в країнах, де панує військова диктатура, тому що Захід, навіть в Африці, Африканський Союз , не хочуть працювати з країнами, де військові контролюють уряд.

Їм не зручно. Тому Росії комфортно працювати таким чином, тому що вони хочуть мати все, що хочуть мати. Так що ще не пізно».

Росіяни намагаються отримати якомога більше друзів в Африці через дезінформацію та пропагандистські кампанії. Вони хочуть, щоб африканці вірили, що росіяни їх люблять більше, ніж будь-кого іншого. І якщо їм це вдасться, то це означає, що багатьом навіть буде байдуже, що відбувається в Україні. Тож нам потрібно пройти довгий шлях, щоб дати багатьом людям в Африці зрозуміти цю проблему.

Слухайте матеріал у доданому файлі:


27:41 HOW RUSSIA DEZINFORMATION WORKS IN AFRICA_FEJKOLOWY_29_12_2024.mp3 Росія активно просуває в Африці наратив про «поганий Захід» і про «добру росію»

 

матеріал підготував Володимир Гарматюк