30 років тому, 23 серпня 1989 року, у 50 роковини підписання пакту Молотова-Ріббентропа, жителі тодішніх прибалтійських республік утворили так званий Балтійський шлях. Жителі Литви, Латвії та Естонії, тримаючись за руки, об’єдналися у живий ланцюг завдовжки майже 600 км, сполучивши Таллінн, Ригу і Вільнюс. В акції взяло участь приблизно два мільйони людей.
Це був мирний протест проти розділу Європи на сфери впливів та окупації країн Балтії, проти злочину, вчиненого 1939 року керівництвом сталінського СРСР та гітлерівської Німеччини, що підписали таємний протокол, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа. Пакт передбачав обмеження суверенітету або повне позбавлення свободи Польщі, Литви, Латвії і Естонії, а також Фінляндії та Румунії. Учасники акції ставили за мету привернути увагу світової спільноти до історичних подій, від яких постраждали країни Прибалтики.
Посол Литви у Польщі Сарунас Адомавічюс наголосив, що це була ключова подія на шляху до свободи цих трьох держав. «Це був переломний момент, коли було зрозуміло, що країни Балтії, ймовірно, стали на шлях до незалежності. Було велике збентеження тому, що ми знали про зміни в Центральній Європі, винятково з тим, що відбувалося у Польщі. Ми прийняли цей ентузіазм побудови нового майбутнього, було уявлення про те, що ми вже будемо незалежними як держави і нації», - сказав він.
Посол Латвії у Польщі Едґарс Бондарс зазначив, що «Балтійський ланцюг свободи» був для кожної із прибалтійських республік наріжним каменем до свободи. «Ми усі були залучені на емоційному та практичному рівнях, оскільки дуже багато осіб вийшло на вулиці, аби стати разом у цьому ланцюгу свободи. Те, як ми досягли свободи, називають „співочою революцією”, а „балтійський ланцюг” був дуже важливою частиною співочої революції», - додав він.
Повірена у справах посольства Естонії у Польщі Лі Метсіс підкреслила, що це була переломна подія для прибалтійських республік. «Балтійський ланцюг створив нову якість, це було дуже важливо на нашому шляху до незалежності. В Естонії люди приїжджали звідусіль, дуже багато людей приєднувалося, ми відчули єдність з нашими сусідами з інших країн Балтії. Усі хотіли взяти у цьому участь і ми відчували, що це дуже велика подія, щось дуже важливе, історичне не тільки для Естонії, але для усіх трьох країн».
IAR/Т.А.