З агресивним сусідом, яким є Росія, завжди існує загроза незалежності та суверенітету, але Польща розуміє небезпеку з боку Москви. У цьому впевнені польські експерти. Та чи достатньо цього для стримування російської агресії і які можливі сценарії розвитку подій у регіоні, зокрема в Україні, у зв’язку з російською агресією?
11 листопада Польща відсвяткувала 101-у річницю повернення незалежності. У понеділок по всій країні відбулися святково-урочисті заходи, присвячені цій події. Експерт з міжнародної політики та оглядач Польського пресового агентства (PAP) Ярослав Ґузи зазначив, що річницю відновлення польської незалежності потрібно вшановувати з великою повагою, а також не забувати, що протягом 123 років Польща була позбавлена суверенітету.
«Незалежність завжди може бути під різного рівня загрозою. Немає ідеально безпечного світу. Беручи до уваги нашу історію та геополітичне розташування Польщі, ми повинні тим паче це розуміти. У нашому сусідстві ми маємо дуже агресивну державу, якою є Росія. З її загрозою потрібно безпосередньо боротися, тобто здійснювати заходи зі зміцнення обороноздатності та альянсів, аби підготуватися до можливої агресії, у першу чергу на підставі збільшення сил стримування, адже ми не маємо жодних агресивних намірів щодо будь-кого з наших сусідів. Це суто оборонні заходи», - каже Ґузи.
Однією з гарантій безпеки і незалежності Польщі, за словами Ярослава Ґузи, є її членство в НАТО. Останнім часом від деяких політиків, зокрема, президента Франції Макрона, можна почути, що Північноатлантичний альянс переживає кризу, а сенс його існування підривають Сполучені Штати, головний актор цього військового блоку. Проте, на переконання польського експерта, попри це американці розуміють серйозність загрози зі сходу.
«Російська агресія в Україні, тобто силова спроба зміни кордонів у Європі після завершення Другої світової війни, „збудила” Захід, але не усіх однаково. Це стосується як політиків, так і громадської думки. Американці, дивлячись на інші регіону світу, зрозуміли, що Росія, як і Радянський Союз, кидає виклик, призводячи до холодної війни. Виявилося, що наш регіон може бути потенційним театром війни, що був дуже важливим у період холодної війни, адже тут проходив кордон між двома блоками», - нагадує оглядач PAP.
Ярослав Ґузи звертає увагу, що НАТО та американська військова присутність у Європі є фундаментальними для безпеки континенту. Передусім, як додає експерт, НАТО є дуже ефективним оборонним альянсом.
«Тому за усі попередні роки свого існування на жодну з країн Північноатлантичного альянсу не напали. Як це не бути в НАТО показує нам приклад України, яка розташована у нашому регіоні, хоча має іншу геополітичну ситуацію, набагато важчу, і яка тільки тепер емансипується як незалежна держава, у якій народ має свою ідентичність», - каже він.
У свою чергу, експерт Польського інституту міжнародних справ доктор Лукаш Ясіна нагадує, що «Російська Федерація діє, у першу чергу, у напрямі дестабілізації Центральної та Східної Європи».
«Це, серед іншого, те, що ми бачимо впродовж декількох років в Україні, а також те, що бачимо в Білорусі, коли йдеться про зміцнення російської сили. Треба сказати також про дестабілізацію у країнах Балтії. Нагадаймо також про енергетичну угоду з Німеччиною, що є серйозною загрозою для польської енергетичної безпеки. Польща дуже добре розуміє, що ця безпека довкола є, вона дуже сильно формулює свої погляди щодо цих питань. Змінюється теж питання ставлення Сполучених Штатів до безпеки Польщі і нашого регіону», - наголошує експерт.
Лукаш Ясіна вважає, що за наступні декілька місяців вирішиться питання того, чи буде досягнутий якийсь компроміс між Україною та Росією, чи взагалі це можливо
«Я гадаю, що внутрішня ситуація Володимира Зеленського радше не дозволяє на досягнення компромісу. Також внутрішня ситуація Путіна не дозволить йому піти на поступки. Я очікую продовження попередньої ситуації. Натомість Німеччина і Франція намагатимуться зробити стільки, скільки вони будуть мусіти зробити, тобто намагатися створити якийсь компроміс. Водночас якась форма компромісу між ними і Росією є можливою і без компромісу з Україною, наприклад, через повільне відновлення попередніх економічних відносин між Німеччиною, Францією та Росією. У такій ситуації Україна буде позбавлена підтримки, і для неї буде загроза, що Росія відбудує свої сили до рівня, що дозволить їй продовжити свою агресію на території України».
При цьому Ясіна не погоджується із думками деяких експертів, котрі раніше стверджували, що Росія найближчим часом розпадеться. Він вважає, що Росія продовжує триматися, хоча і є країною з дуже великою кількістю внутрішніх та економічних проблем, з якими не може впоратися.
«Раніше чи пізніше кошти потрібно перекидати із зовнішнього на внутрішній фронт. І це Путін змушений буде зробити. Але у його випадку не забуваймо про найважливіший чинник, яким є час. Путіну невдовзі виповниться 70 років. Путін і його система переживають кадрову проблему. Протягом наступних 5-6 років ми побачимо, як вирішиться питання вибору його наступника. Цей період цього разу змістити не вдасться. У певному значенні довге тривання Путіна є несприятливим для Росії, оскільки це не веде до формування доброго наступника», - відзначає експерт.
Доктор Лукаш Ясіна з Польського інституту міжнародних справ додає, що, крім цього, у самій Росії надалі поглиблюється гігантська різниця між найважливішими центрами країни та рештою, збільшується соціальна нерівність, відсутня будь-яка ідея на економічний розвиток країни, а, на додаток, невідомо у якому напрямі має розвиватися уся путінська система.
А тим часом, понад половина росіян не бачить можливості впливу на події у своїй країні, про що свідчить одне з найновіших опитувань Аналітичного центру Юрія Лєвади. Також Федеральна служба державної статистки вивчила, що половині росіян грошей вистачає тільки на основні продукти. А правозахисники нагадують, що у Росії понад 20 мільйонів людей живе нижче межі бідності і не має грошей навіть на їжу.
PR24/Т.А.