Такі висновки робить шведське видання з Ґьотерборґа, посилаючись на аналізи науковців, які провели інтерв’ю з 37 особами, які пов’язані з Радою у справах запобігання злочинності.
Як пише «Goeteborgs-Posten», хоча роллю цього управління є «зменшення злочинності та збільшення почуття безпеки у суспільстві», то воно піддавалося політичному тиску. Газета цитує одного з колишніх працівників Ради, який сказав, що «його було викликано разом з генеральним директором до Міністерства юстиції, аби скоригувати рапорт».
Інший колишній працівник визнав, що, якщо результати досліджень Рада не мали очікуваного позитивного розголосу, то застосовувалась цензура, яка полягала у приховуванні однієї статистики та надінтерпретації іншої, позитивної інформації. В одному із випадків генеральний директор вимагав зміни рівня конкретики у рапорті, а коли його автори були проти цього, то в кінцевому результаті було опубліковано скорочену версію документа. Іншого разу було прийнято рішення про те, аби не публікувати звіт перед парламентськими виборами.
Газета підкреслює, що «Рада у справах запобігання злочинності – це не продовження будь-якої політичної партії чи ідеології і вона не повинна бути органом пропаганди міністерства, яке підпорядковує статистику до політичних переконань».
Авторами аналітики під назвою «Чи можна розраховувати на Раду у справах запобігання злочинності» є науковці з Лінчепінзького університету. Після публікації досліджень політики опозиційної націоналістичної партії «Шведські демократи» звернулися до соціал-демократичного міністра юстиції Морґана Йогансона, аби він пояснив це перед парламентською конституційною комісією. У розмові з агенством TT Йогансон заперечив, що він чинив тиск на діяльність Ради.
PAP/М.К.