Meduza: Путін почав говорити про Польщу, бо його не запросили до Варшави

Портал Meduza пише, що Путін регулярно звинувачує Польщу в розв'язанні ІІ Світової війни, і, схоже, через те, що його не покликали до Варшави на 80-річчя початку війни

Президент РФ Владімір Путін

PAP/EPA/ALEXEY NIKOLSKY / SPUTNIK / KREMLIN POOL

Публічні заяви Путіна про роль Польщі на початку Другої світової війни можуть бути пов’язані з тим, що президента Росії не запросили до Польщі у 2019 році на меморіальні заходи до 80 роковин початку тієї війни. Про це написав у середу незалежний російський портал Meduza.

Видання звернуло увагу, що «декілька років тому Путін припинив публічно засуджувати пакт Молотова-Ріббентропа», а нині «повернувся до цієї теми, зосередившись на Польщі», а від грудня 2019 року він декілька разів коментував ту угоду. Його висловлювання про Польщу «різко посилилися після того, як його не запросили до Варшави на заходи, приурочені до 80-річчя початку війни», пише Meduza, посилаючись на джерело, наближене до адміністрації Путіна.

Портал нагадав про статтю Путіна 2009 року для «Gazeta Wyborcza», у якій він писав про домовленості між нацистською Німеччиною і СРСР так: «Без всяких сумнівів, можна з повною підставою засудити пакт Молотова - Ріббентропа, підписаний у серпні 1939». Путін тоді зазначив, що «будь-яка форма змови з нацистським режимом була неприйнятна з моральної точки зору і не мала ніяких перспектив з точки зору практичної реалізації». Однак у 2015 році президент Росії оцінював пакт вже зовсім по-іншому. Путін написав, що «сенс гарантування безпеки Радянського Союзу в цьому пакті був», нагадує Meduza.

Як пише російський портал, «джерело, близьке до адміністрації президента РФ, один з депутатів Держдуми і людина, близька до керівництва апарату нижньої палати парламенту, стверджують, що за постачання Путіна історичною інформацією нині відповідає глава Служби зовнішньої розвідки, голова Російського історичного товариства (РИО), колишній спікер Держдуми Сєрґєй Наришкін». Водночас, як зауважив один із співрозмовників «Медузи», «ініціатива з того чи іншого питання все одно виходить від Путіна. Він знає, що йому потрібно, і має свій погляд на це питання; виходячи з цього погляду, йому підбирають документи».

Крім Наришкіна, який нині є головою Російського історичного товариства (РИО), Путін, за словами «Медузи», зважає також на думку ексміністра культури Владіміра Мєдінського. Портал нагадує, що в 2015 році, за декілька тижнів до позитивних заяв Путіна про пакт Молотова-Ріббентропа, Мєдінський назвав той договір «колосальним успіхом сталінської дипломатії».

РИО та Російське військово-історичне товариство (РВИО) Мєдінського портал Meduza називає неформальними послідовниками комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду Росії, що існує вже декілька років. Очолив цю комісію Наришкін, а Мєдінський входив у неї. За словами Meduza, обидва вони стали «головними публічними спікерами влади з історичної теми. Вони висловлювалися про пакт Молотова - Ріббентропа і роль Польщі на початку Другої світової війни приблизно тими ж словами, що і Путін».

Meduza звертає також увагу на Вєроніку Крашеннікову, голову Інституту зовнішньополітичних досліджень та ініціатив, одну з авторів ідеї закону про «іноземних агентів», яка від 2011 року жила в США. Майже відразу після повернення в Росію вона стала виступати з публічними вимогами ухвалити закон про «іноагентів». Кар'єра Крашеннікової стрімко йшла в гору: у 2013-му вона увійшла і до вищої ради «Єдиної Росії». У її близьке коло входить історик Олєґ Назаров, який «регулярно пише статті про роль Польщі в розв'язанні війни».

«Путін традиційно використовує історію в політичних цілях. Сучасна Польща - зручна мішень», - читаємо у статті на порталі Meduza.

PAP/Т.А.