Чому Путін останнім часом так нахабно і брехливо, використовуючи російську історичну пропаганду, а втім, як виявилося, марно, намагається очорнити Польщу та звинуватити її у співучасті в розв’язуванні Другої світової війни?
Росіяни, здійснюючи історичну атаку на Польщу, мали свою ціль, вони хотіли перевірити, якою є справжня позиція Польщі на міжнародній арені. Вони перевірили, але це не означає закінчення їхніх дій. Так вважає експертка, керівниця програми «Східна Європа» з Польського інституту міжнародних відносин Анна Марія Динер, яка звертає увагу, що директор Служби зовнішньої розвідки РФ, голова Російського історичного товариства (РИО), колишній спікер Держдуми Сєрґєй Наришкін, який, за словами джерел, близьких до адміністрації президента Росії, серед іншого, відповідає за постачання Путіна історичною пропагандистькою інформацією, обіцяв нещодавно чергові кроки, пов’язані з історичною політикою Росії щодо Другої світової війни.
«Його заяви стосувалися організації дуже багатьох міжнародних конференцій, мас-медійної діяльності. Росія не заспокоюється також у випадку міжнародних організацій ,наприклад, Ради Європи, ОБСЄ та Генеральної асамблеї ООН. Там також можна очікувати чергових дипломатичних наступів, метою яких буде підрив польської історичної політики. Брехня, повторена сто разів, для когось може стати правдою, Росія хоче застосувати цей механізм проти Польщі», - зауважує Динер.
Водночас, як звертає увагу експерт-оглядач з міжнародних справ з Польського пресового агентства Ярослав Ґузи, пропагандистсько-історична війна з Росією буде тривати щонайменше до травневих заходів, приурочених до завершення Другої світової війни:
«Це довгострокова політика. Росія перемагає в одному, вона здатна проводити раніше заплановані системні заходи, вона не зупиниться на кількох конференціях чи ініціативах. Це не лише історична битва, це битва за позицію Польщі. Москва спробує дискредитувати її як суб’єкт міжнародної політики. Російські депутати радісно проголосували у Раді Європи за резолюцію у справі верховенства права у Польщі. Крім того, у Польщі будуть президентські вибори. Якщо протягом декількох років говорять про спроби втручання Росії у демократичні процеси, виборчі кампанії, то цього можна сподіватися також у Польщі».
А у підтвердження цих заяв я лиш нагадаю, що нещодавно Агентство внутрішньої безпеки у своєму офіційному виданні попередило про те, що Росія може спробувати втрутитися у президентські вибори у країні над Віслою, що відбудуться 10 травня. Інформаційні вибухи, інформаційні хвилі та операції впливу – це три види інформаційно-психологічних операцій, які здійснюють росіяни перед президентськими виборами в інших країнах, - нагадали польські спецслужби.
Водночас, журналіст польського видання «Do Rzeczy» і порталу «Wirtualna Polska» Марцін Маковський звертає увагу, що якщо Росії вдалося підірвати виборчий процес у США та поширити сильні сумніви так, що було потрібне ціле слідство, аби з’ясувати, чи йдеться про якийсь справжній вплив на вибір президента Сполучених Штатів, то у Польщі це набагато простіше зробити.
«Росіяни тим більше будуть користуватися такими гібридними, цифровими інструментами, у соціальних мережах або традиційних, пропагандистських. Росіяни не даремно здійснюють політичні атаки, бо вони знають, що історична атака на Польщу – це також політична атака. Вони мають також у Польщі таких собі вдячних корисних ідіотів у польській політиці та ЗМІ, котрі повторюють певні наративи Кремля бездумно, вважаючи, що вони більше шкодять Праву і справедливості, ніж Путіну, а є абсолютно навпаки – вони більше допомагають Путіну».
Марцін Маковський переконаний, що у зв’язку з цим політикам, у першу чергу, слід більше пам’ятати про здоровий глузд і державне, а не політичне або партійне мислення, хоча, як відомо, це малопопулярний нині погляд:
«Росія робила, робить і буде це робити. Сьогодні Польща є настільки легкою ціллю, що мені цікаво, чи Росія мусить ще щось робити, чи мусить докладати зусиль, бо ми, як поляки, так бездумно вступаємо у різні суперечки, що достатньо буде одного виступу Путіна, наприклад, перед президентськими виборами, а у квітні будуть 10 роковини смоленської катастрофи, аби ми одержали тему для дискусії на тиждень».
Тим не менш, у зв’язку із масованими історичними атаками Росії, на захист Польщі стала, зокрема, й Україна. Можна згадати, хоча б, про заклик віцеміністра закордонних справ України Василя Боднара, аби Варшава і Київ спільно боролися з історичним ревізіонізмом Росії, який звернув увагу на те, яке негативне значення для Польщі має польсько-український союз. А потім була ще зустріч президентів України та Польщі у зв’язку із 75 роковинами звільнення колишнього концтабору Аушвіц-Біркенау. Там можна було почути, що багато історичних питань між країнами, які раніше були проблемними, послідовно та спокійно вирішуються, градус емоцій навколо проблемних питань минулого. Там пролунала також пропозиція спільно вшанувати пам'ять польських і українських солдатів, які воювали проти більшовиків на початку XX століття, а це роздратувало Москву, що, на думку Анни Марії Динер, має дві причини:
«Я думаю, що ціллю розпочатої проти Польщі Росією пропагандистсько-історичної війни і яка триває проти України вже давно було посварити поляків та українців. Але цього їй не вдалося зробити. І навіть якщо російська пропаганда витягує раз по раз спірні питання, то якщо Польща та Україна розв’яжуть ці спірні питання тільки між собою, то ми виб’ємо зброю з рук російської пропаганди. Дуже добре видно, що Польща та Україна починають показувати здоровий глузд щодо історичних питань, бо був період, коли вони перешкоджали двосторонній співпраці. Попри усю важливість цих історичних питань, варто аби вони не затьмарювали питання в інших сферах».
Польсько-українське порозуміння, не тільки в історичній політиці, протидія російському ревізіонізму, а також безпекова та економічна співпраця Варшави та Києва – це фундаментальна геополітична загроза для Росії, - наголошує Ярослав Ґузи з Польського пресового агентства.
PR24/Т.А.