«Польща не дозволяє забути про Україну, а її ставлення до України є монолітом», - заявив у Варшаві український журналіст агентства «Укрінформ» Роман Сущенко, який три роки провів в російській неволі. Він додав, що влада Польщі зробила дуже багато для звільнення українських політичних в’язнів у Росії.
У середу в Сеймі Польщі урочисто відкрили виставку малюнків Романа Сущенка, які він намалював під час перебування у московському слідчому ізоляторі Лєфортово. Автор малював їх незвичайними, доступними за ґратами фарбами, зробленими з відвару лушпиння цибулі, соку з буряків, чайної есенції, кетчупу, олівця. Подію спільно організували віцеспікерка Сейму Малґожата Ґосєвська та посол України у Польщі Андрій Дещиця.
Малюнки Романа Сущенка Фото: PAP/Mateusz Marek
«Я маю за честь урочисто відкрити виставку, що є чудовим прикладом прояву духовного опору», - сказала Малґожата Ґосєвська. За її словами, натхненням для малюнків стала пам’ять про вільний світ та поштівки, надіслані ув’язненому з усього світу.
Віцеспікерка Сейму Польщі Малґожата Ґосєвська Фото: PAP/Mateusz Marek
Вона підкреслила, що затримання та ув’язнення українського журналіста було замахом на одну з основних громадянських свобод, а саме свободу ЗМІ. «Повернення Романа Сущенка з в’язниці – це помітний успіх міжнародної спільноти», - сказала Ґосєвська, нагадуючи про активну участь Польщі у міжнародних заходах зі звільнення українських політв’язнів, утримуваних у Росії. Вона нагадала, що в 2018 році Сейму Польщі схвалив спеціальну резолюцію з вимогою їх звільнення. Заступниця спікера Сейму нагадала також про активність Польщі у засудженні російської анексії Криму. «Захист прав людини, громадянського суспільства, демократичних принципів та верховенства права є одним з найважливіших стовпів польської закордонної політики. Тому ми й надалі будемо допомагати Україні: як в захисті її територіальної цілісності, так і свободи її громадян», - запевнила Малґожата Ґосєвська.
У свою чергу, Роман Сущенко зауважив, що «після звільнення він спілкувався з депутатами і дипломатами на багатьох міжнародних майданчиках – ОБСЄ, Ради Європи, Європейського парламенту та ООН і всюди», за його словами, «польські партнери та друзі підтримують українську позицію». «Багато резолюцій та декларацій було ініційовано польськими колегами, котрі завжди наголошують на темі політичних в’язнів, аби їхня доля не була забута», - додав він.
Сущенко також зазначив, що як журналіст він отримав підтримку від своїх колег по фаху, наприклад, з ПЕН-клубу, Асоціації польських журналістів та інших організацій. «Міжособистіна підтримка дуже допомагає боротися далі», - сказав журналіст.
Один з колишніх бранців Путіна також зауважив, що великою підтримкою для нього та його родини були листи від «звичайних громадян». «Оскільки у колонію можна надсилати тільки листи російською мовою, поляки, котрі не знали цієї мови, використовували інтернет-перекладач», - розповів він.
У свою чергу, посол України в Польщі Андрій Дещиця подякував польським політикам за підтримування питання українських політв’язнів на міжнародних форумах, а також польському народу за підтримку України. Дипломат нагадав про осіб, надалі незаконно ув’язнених Росією, зокрема кримських татар, число яких, за різними оцінками, складає від кількадесяти до двохсот. Андрій Дещиця закликав надсилати українським політв’язням поштівки зі словами підтримки.
Посол України в Польщі Андрій Дещиця Фото: PAP/Mateusz Marek
Романа Сущенка затримали у 2016 році у Москві. Там його обвинуватили у шпигунстві. Чоловік не визнав своєї вини. Його захист запевняв, що журналіст став жертвою провокації. Після перебування у слідчому ізоляторі у московському Лєфортово, Сущенко відбував покарання у колонії в Кіровській області.
За словами Сущенка, на території Росії нині понад 2 тис. українців відбуває покарання від 5 до 18 років позбавлення волі за подібні злочини. За словами уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, у Росії та в окупованому нею Криму досі перебуває понад 100 українських політичних в’язнів.
Романа Сущенка звільнили з російського полону в 2019 році у межах так званого великого обміну між РФ та Україною.
PAP, sejm.gov.pl/Т.А.