Росіянин, якого підозрюють у тому, що він в Берліні вбив чеченського польового командира Зелемхана Ханґошвілі, відвідував навчальні бази Центру спеціального призначення Федеральної служби безпеки. Такі результати спільного розслідування ЗМІ, - повідомляє niezalezna.pl.
Білінги мобільного телефону росіянина Вадіма Красікова вказують, що тривалий час у 2019 році він перебував на навчальних базах Центру спеціального призначення Федеральної служби безпеки і часто контактував із працівниками елітного антитерористичного підрозділу Федеральної служби безпеки «Вимпел», - встановили «Insider», «Bellingcat» та «Spiegel».
Зокрема, Красіков мав контакти з главою благодійного фонду «Вимпелу» Едуардом Бендерським, який також очолює російсько-іракську торговельну раду і має право захищати російські нафтові об’єкти в Іраку.
Білінг показав, що за кілька місяців до вбивства Ханґошвілі, телефонні дзвінки між Красіковим та Бендерським почастішали. Наприклад, вони розмовляли 3 липня, коли, як заявлено в слідстві, Красіков повернувся з Брянська, де зробив паспорт на ім’я Вадіма Соколова.
За інформацією незалежного телеканалу Дождь, в імовірного вбивці Ханґошвілі знайшли паспорт саме на таке ім’я.
Чоловіки також розмовляли 28 липня, після того, як Красіков отримав документи про працевлаштування для отримання візи.
Бендерський сказав «Insider», що він не знає Красікова, і відмовився від подальших коментарів.
У звіті про розслідування ЗМІ було написано, що у 2019 році Красіков 8 разів відвідував базу Центру спеціального призначення ФСБ у Балашисі (Московська область), востаннє 8 серпня - за кілька днів до виїзду до Європи.
Протягом цього року він також відвідав навчальні бази в Балашисі та селищі Авєркієво, а також офіс асоціації «Вимпел-A» та будинок на проспекті Вернадського 12, де розміщений Національний антитерористичний центр та аналітичний центр ФСБ.
Ханґошвілі брав активну участь у другій чеченській війні у відділенні польового командира Шаміля Басаєва. Під час російської агресії проти Грузії у 2008 році він організував загін із 200 добровольців для боротьби з кремлівськими силами.
Двічі йому вдалося вберегтися від замахів — у 2009 та 2015 роках. 2017 року він подав заяву про притулок у Німеччині, але його заяву було відхилено. Управління захисту Конституції (контррозвідка) вважало, що Ханґошвілі - небезпечний ісламіст.
Незабаром після розстрілу Ханґошвілі, 24 серпня, берлінська поліція затримала громадянина Росії Вадіма Красікова. Російська «Новая газета» виявила, що чоловік був причетний до вбивства двох російських бізнесменів у Карелії та в Москві у 2007 та 2013 роках.
Однак у 2015 році національні та міжнародні ордери на арешт були відкликані. Того ж року він отримав паспорт на прізвище Соколов.
Німецька прокуратура вважає, що до вбивства були причетні російський уряд та чеченська прокуратура. Москва заперечує.
У грудні 2019 року президент Владімір Путін заявив, що Ханґошвілі був одним із організаторів теракту в московському метро і що Росія неодноразово зверталася до Німеччини про його видачу.
Вбивство Ханґошвілі спричинило дипломатичний конфлікт між двома країнами. У грудні МЗС Росії визнало двох працівників посольства Німеччини небажаними. Раніше, через відсутність співпраці Росії в роз’ясненні справи про вбивство, Німеччина визнала двох працівників посольства Росії в Берліні персонами нон ґрата.
niezalezna.pl/Л.І.