До таких загроз національній безпеці України, як війна на Донбасі та епідемія коронавірусу, останніми днями додалася загроза пожеж по всій території держави, а надто – в Чорнобильській зоні. Тут лісові масштабні пожежі тривають від 4 квітня, що спричинилося до задимлення Києва і загрози погіршення радіаційної ситуації.
Виконувач обов'язків голови Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов на своїй сторінці у Facebook визнав, що пожежа в Чорнобильській зоні вже спричинилася до підвищення радіаційного фону в зоні відчуження. Головне управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Київській області на своєму сайті інформує, що радіаційний фон у Києві та області залишається в межах норми і не перевищує природних фонових значень. Натомість науковець і екскерівник Чорнобильського екологічного центру Олег Бондаренко вважає, що слід зважати на інші показники:
– Взагалі, це неадекватна оцінка ситуації. В ДСНС радіаційних спеціалістів ніколи не було. Оцінювати небезпеку через фон зовнішнього опромінення непрофесійно. Фон зовнішнього опромінення створений радіацією, яка є в ґрунті і довколишніх предметах. Фон зовнішнього опромінення виникає завдяки цій радіації. Коли під час пожежі в повітря піднімають маси аерозолів, це призводить до підвищення їхньої концентрації в повітрі. Ця концентрація також нормується і слід відповідати на це питання, порівнюючи ступінь концентрації радіоаерозолів до і під час пожежі на різних відстанях. Тоді це буде адекватна відповідь. Має бути окремо фон зовнішнього опромінення, і окремо – концентрація радіоаерозолів в повітрі. Це два різні фактори. Фон зовнішнього опромінення – це опромінення всього тіла. А радіоаерозолі – це те, що людина вдихає, що попадає в легені і далі в кровообіг.
Глава головного управління ДСНС у Київській області Василь Слободяник назвав причиною однієї з пожеж у Чорнобильській зоні навмисний підпал сухої трави жителем прилеглого до зони відчуження села Рагівка:
– Всюди – людський фактор. Біля села Рагівка було затримано людину, яка заради цікавості підпалила три осередки. Вогонь поширився швидко, бо був сильний вітер. В результаті згоріло п'ять гектарів лісу. Плюс вогонь перекинувся на верхіття. Довелося залучати авіацію, щоби збити цей вогонь. Майже кожного дня підрозділи поліції в зоні відчуження затримують людей, які з незрозумілих причин перебувають в зоні і від того виникають пожежі. Бо люди або кидають недопалки, або просто навмисно підпалюють. В суботу я їхав на пожежу і заїхав на іншу пожежу, поблизу села Лютіж. Я побачив, що там під сто авто з київськими номерами під час карантину виїхали смажити шашлики. В результаті, це призвело до пожежі. Рівень ґрунтових вод і води в річках в три-чотири рази менший, ніж на той самий період минулого року. Це свідчить, що й пожежна небезпека в три-чотири рази більша. Цього року фіксується збільшення на 31 процент кількості пожеж в екосистемах. Це 2 540 пожеж.
Зі свого боку, голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк зауважує, що упродовж останніх років пожежі регулярно виникають не лише в Чорнобильській зоні, а й по цілій Україні:
– Україна – це остання країна в Європі, де регулярно підпалюють все, що тільки можна спалити. Це насправді ментальна проблема. Зараз, коли всі бояться коронавірусу, ніхто не думає про те, що дим спричиняється до алергії і підриває імунітет кожного. Просто всі звикли, що батьки палили, діди палили. Хтось каже, що так для худоби буде молода трава. Це абсолютно ірраціонально, в цьому немає жодного сенсу, а екологічні результати – катастрофічні. Задимлені дороги – більше аварій. В містах доводиться раніше вмикати світло під час сильного задимлення. Є випадки серйозних аварій на електромережах, бо дим і вогонь – це напівпровідники. В більшості випадків, а цих підпалів тисячі, з'ясувати, чому люди це роблять – неможливо.
Виконувачка обов'язків голови Держаґенції з управління зоною відчуження Катерина Павлова сказала, що звичка палити сухостій завдає великої шкоди біосфері:
– У зоні відчуження більшість території – це заповідний фонд. Там створено біорадіаційний заповідник. Дуже великий обсяг флори і фауни. Повернулися занесені до «Червоної книги» дерева, кущі і тварини. Ми б хотіли нагадати про трагедію в Австралії. Слід завжди пам'ятати, що ці пожежі спричиняються до великих наслідків для флори і фауни.
В парадоксальний спосіб, штрафи за паління сухостою в Україні в десятки разів менші, ніж за порушення санітарного режиму під час епідемії коронавірусу. Очільник державної екологічної інспекції Єгор Фірсов вважає, що депутати Верховної Ради мають на першому ж засіданні суттєво підняти штрафи за підпал трави, бо інакше масштабні пожежі будуть і надалі відбуватися кожної осені та весни. Натомість, еколог Олексій Василюк впевнений, що такий захід може дуже швидко отямити паліїв:
– Гірше нікому не стане від того, що перестануть палити. Гірше стане лише першим порушникам, яких оштрафують і вони стануть прикладом для всіх інших. Саме не сміття, не щось інше, а саме підпали є перспективним, щоби їх побороти, бо цю боротьбу в законі розписано на поліцію. Більшість екологічних порушень у нас залишаються поширеними і непокараним бо державна екологічна інспекція взагалі не займається тим, щоби їздити і шукати порушників. Це врегульовано законодавством – їм заборонили їздити. Їх можна лише залучити до кримінальних справ, до судів. Виходить, що у випадку більшості екологічних порушень ловити порушників нікому. Але тільки не щодо спалювання трави. Ця стаття розписана на поліцію. А поліція, на відміну від інших контролюючих органів, їздить по території в пошуках порушників.
Тим часом, проєкти законів про збільшення штрафів за спалення сухої трави у Верховній Раді вже давно лежать без жодної уваги депутатів.
Вільгельм Смоляк