Днями стало відомо, що дослідницька група, яка працює під керівництвом професора Кшиштофа Пирця, вірусолога з Яґєллонського університету, та складається з вчених як з цього, так і з інших наукових закладів, розробила інноваційну субстанцію, що має суттєво допомагати в боротьбі із зараженням коронавірусом SARS-CoV-2.
До Вашої уваги розмова з професором Кшиштофом Пирцем:
- Це таке дуже обережне твердження, що ми маємо щось, що, власне, уповільнює зараження, а тому щось, що у майбутньому має шанси стати ліками. Натомість ми би відразу хотіли зазначити, що ми не можемо сьогодні ці ліки комусь дати, бо ми не знаємо, чи вони безпечні. І перед нами ще довгий шлях перш, ніж це буде можливе. Але загалом ми розробили щось, що суттєво уповільнює розвиток інфекції.
- Чи на даному етапі вже є потреба в участі якогось комерційного або інституційного партнера, аби Ви могли продовжувати свою роботу та якнайшвидше застосувати цю субстанцію?
- Так, так вже власне є. Вже таких партнерів – людей або фірм, що мають досвід та інтерес – багато. Тому ми ведемо переговори, аби як найефективніше цей процес провести.
- За який, отже, час субстанція, над якою працює Ваша дослідницька група, могла би бути застосована в терапії пацієнтів, заражених коронавірусом?
- Щиро Вам скажу, що на даний момент не маю поняття. Це залежатиме від того, як ця субстанція поводитиметься, як виглядатиме ефективність, як виглядатиме токсичність. Чи будуть потрібні якісь зміни, чи ні. Тому на даний момент я не в змозі відповісти на це запитання. Але напевно ми посунулися значно далі, ніж більшість груп, котрі лише розпочинають ці дослідження. Проте зараз ми, так би мовити, на футбольному полі, натомість часу перемоги я не можу назвати. Маю надію, що це будуть місяці, а не роки, як це виглядає зазвичай.
- Пане професоре, Міністерство здоров’я прогнозує, що пік захворюваності на COVID-19 в Польщі прийдеться на кінець наступного тижня. Чи Ви згоджуєтеся з таким прогнозом?
- Я гадаю, що насправді це дуже важко передбачити. Такі прогнози справді робляться і вони спираються на математичні моделі. Проте не забуваймо, що, на жаль, сценарій пишуть природа і вірус, а не ми. Ми можемо здогадуватися, що трапиться і чи нічого не зміниться, але насправді не знаємо, як погода, наша поведінка, наприклад під час Великодніх свят, вплинуть на ситуацію, що складеться за один, два або три тижні. Натомість справді, відповідно до цих прогнозів, це може так виглядати. Але я маю до цього досить обережний підхід: волію спостерігати за тим, що відбувається, і намагатися брати до уваги різні сценарії розвитку цієї історії. Адже також важливо думати про те, що може статися, якщо на розповсюдження інфекції вплине погода або ще щось…
- Ви згадуєте про погоду. Чи це значить, що зростання температури повітря має, однак, вплив на розповсюдження коронавірусу? Чи, все ж таки, цей фактор не має особливого значення?
- Ну, цю інформацію, власне, ми маємо надію отримати найближчим часом. На користь цього промовляє історія, а також інші коронавіруси. Проти цього, натомість, свідчить те, що діється в країнах, де температура дуже висока. Існує, на жаль, така можливість, що цей вірус настільки агресивний, що для зменшення трансмісії фактори, пов’язані зі зростанням температури і зміною вологості, не будуть достатніми, і завдяки їм його, можливо, не вдасться зупинити.
- З огляду на інформацію, якою ми володіємо вже сьогодні, а також завдяки кількатижневому досвіду загальнодержавного карантину, чи можна сказати, що та модель боротьби з епідемією, яка застосовується в Польщі, є ефективною? І як це виглядає на тлі інших країн? Відомо, що ситуація динамічна. І, як Ви наголошуєте, тут дуже багато змінних…
- Я, може, почну з однієї речі. Це не польська стратегія. Ця стратегія рекомендована ВООЗ та прийнята багатьма країнами. На мою думку, на даний момент ця стратегія є єдиною можливою. Бо ми бачимо, що, незалежно від розвитку подій, повна відсутність реакції – це трохи як зіткнення з потягом, що рухається на повній швидкості. Ми вже маємо приклади з декількох країн, котрі вдалися до такого ризику, і, на жаль, наслідки цього були страшними. Тому я вважаю, що на даний момент це єдина можлива стратегія. Це, безперечно, моя особиста думка. Натомість, що буде далі і як впоратися з цією епідемією та якось розвиватися? Це питання вже значно складніше. Наразі треба подивитися, що фактично відбувається. Зростання числа заражень на даний момент справді вдається тримати в якихось нормах. Ще немає такої ситуації, що система охорони здоров’я переповнена. Тому можна дивитися в майбутнє з надією, зважаючи на те, що відбувалося дотепер. Але не можна теж виключити, що, на жаль, обмеження, котрі на сьогодні функціонують, будуть недостатніми. А отже, таких випадків буде значно більше.
- Міністр Шумовський говорить, що ми муситимемо навчитися жити з цим коронавірусом упродовж цілого року, а може й довше, аж доки не з’явиться ефективна вакцина. Що, на Вашу думку, це значить? Як це виглядатиме на практиці?
- Питання, яке Ви задали, звучить, по суті, так: що буде далі? Ніхто не знає, що буде далі. Коли я знатиму, то негайно цим поділюся з усіма, хто не знатиме. Як, натомість, це виглядатиме, я не знаю і не в стані сказати, як слід інтерпретувати слова пана міністра Шумовського. Але, гадаю, він мав на увазі те, що швидко це не мине. За тиждень справу не вдасться замкнути і якось ми муситимемо з цим жити, у важчій або легшій для нас формі.
- Як днями стало відомо, президент США Дональд Трамп прийняв рішення про замороження американських внесків до Всесвітньої організації охорони здоров’я, закинувши їй блокування інформації про фактичний стан епідемії в Китаї та за її безкритичне ставлення до інформації, яка звідти надходила. На тлі цього медична розвідка США веде слідство, покликане з’ясувати, чи цей вірус, від якого потерпає весь світ, має природне походження, чи був створений в лабораторії. Що Ви про це думаєте?
- Отже, перша справа про ВООЗ і про те, що ця організація не надавала інформацію. Наскільки мені відомо – а я стежу за цією ситуацією від самого початку – ВООЗ була дуже відкритою в своїх повідомленнях і казала, що існує проблема, яка вимагає негайних дій. А якщо вже хтось до цих дій не вдався, то це вже інше питання. Тут навіть немає про що сперечатися. Якщо ж ідеться про сам вірус, то це напевно не біологічна зброя, що була створена в лабораторії. З декількох причин. По-перше, тому, що ми ще не в змозі щось таке створити, а подібні маніпуляції ще треба відкрити. На основі самого геному такого коронавірусу цієї можливості немає. Якщо ж ідеться про те, звідки цей вірус взявся, то це, власне, досить натуральна річ. Раз на, більш чи менш, десять років з’являється новий коронавірус. Він не з’являється з нікуди, бо коронавіруси є у тварин, а раз на якийсь час відбувається міжвидовий трансфер. Тоді, отже, з’являється новий коронавірус, який може бути більш або менш проблематичним. Так, наприклад, є у випадку вірусу MERS, який справді й надалі залишається трагедією, бо щороку якась кількість людей ним заражається. Але цей вірус неспроможний ефективно переноситися від людини до людини. Або ж вірус SARS, через який виникла епідемія, схожа на теперішню, але в значно меншому масштабі, і за один сезон цей вірус цілковито зник. Тому всі ті, хто займається цією темою, давно усвідомлювали існування небезпеки, що новий вірус з’явиться. А в такому випадку не варто шукати подвійного дна, якщо це було очікуване. Отже, на мою думку, це напевно не продукт лабораторії. Такої можливості немає.
PR24/А.М.