Європейська комісія, уповноважена структура Європейського Союзу, відповідаючи на лихо пандемії коронавірусу, планує створити фонд відновлення економіки у розмірі 750 млрд євро. Польща у важкій дипломатичній грі, напередодні створення фонду, вимагала справедливого розподілу коштів, згідно з оцінками, в основі яких – об’єктивні фактори економічного розвитку кожного члена ЄС.
Про важкі перемовини між гравцями в Брюсселі повідомила кореспондентка Польського радіо Беата Пломецька:
«Останнім часом звучать аргументи, що потік коштів повинен йти на південь Європи, де внаслідок кризи є найбільш потерпілі країни. Польща очікує підтримки для всіх держав та всіх секторів, які зазнали збитків унаслідок коронавірусу, – пояснив міністр у справах європейської політики Конрад Шиманський. Він додав, що Польща позитивно ставиться до пропозиції підвищити кредитну спроможність ЄС. На думку Варшави, зібрані кошти повинні бути передані державам насамперед як незворотні позики. Міністр наголосив водночас, що серед пріоритетних незворотних антикризових ґрантів повинні бути також, окрім туризму: інфраструктура, фермерство, транспорт, служба охорони здоров’я та збереження робочих місць. Щоб знайти ці кошти, ЄС повинен серйозно поставитися до боротьби із податковими шахрайствами, – додав міністр з європейських питань».
Стратегія ведення переговорів польськими дипломатами, про яку з Брюсселя повідомила кореспондентка Польського радіо, виявилася ефективною. Польські експерти та політики задоволені вісткою, що ЄС зумів порозумітися у справі створення фонду, а Польщі з нього виділено аж 65 мільярдів євро. Економісти кажуть, що це стане ще одним стимулом для розвитку польської економіки.
Президент Анджей Дуда потужний фонд ЄС вважає насамперед спробою європейських структур відповісти на лихо пандемії, а водночас шанс на нові обрії розвитку.
«Це відповідь на виклики, які доля піднесла через пандемію коронавірусу всім державам-членам Європейського Союзу. Я говорю про економічні наслідки пандемії. Від них потерпають усі наші держави. Ми розуміємо, що доведеться ще жорстко з ними боротися. Йдеться не лише про те, аби повернути Європі попередній рівень життя її жителів і забезпечити те, щоб ми не відчували наслідків кризи, але насамперед хочемо дати Європі новий стимул економічного розвитку, аби вона вийшла на новий шлях».
Президент Дуда нагадав про своєрідний парадокс – історичні позитиви європейських криз:
«Так повелося, що коли поглянути на історію, то парадоксально – криза, важка ситуація, дуже часто завдяки міцній позиції людей, завдяки мудрим діям, стимулювала майбутній розвиток і добробут. Так було після великої кризи на зламі 1920-30-их років і в США, і в Європі. Також так сталося після ІІ Світової війни, коли на руїнах знищеної війною Європи, завдяки розумній політиці і мудрим інвестиціям, розвинули Західну Європу. Європу великого добробуту і дуже високого рівня життя для всіх її громадян, в основі якої – суспільна ринкова економіка».
Президент Дуда висловив погляд, що криза, яка надходить – одна з найбільших в сучасній історії:
«Нині ми всі розуміємо, що кризу, яка надходить унаслідок пандемії коронавірусу, можна прирівняти до найбільших криз, від яких досі потерпів світ. 29 квітня я надіслав моїм партнерам – лідерам держав та установ Європейського Союзу, лідерам балканських держав, лідерам держав Східного партнерства, листа, у якому запропонував вступний проєкт на майбутнє, у якому написав про пріоритети, що їх слід брати до уваги у подальшій політиці, прямуючи саме до виходу з кризи пандемії коронавірусу і відновлення економіки та добробуту. У цьому листі, окрім, звісно, згадки про необхідність спільної боротьби з коронавірусом і запобігання пандемії у майбутньому, дуже вагомий елемент становила економіка та бажання запустити механізми інвестицій, що допоможуть ефективно боротися з кризами у майбутньому».
У зверенні до лідерів європейських держав, президент Дуда звернув увагу насамперед на два фактори:
«Тут є два елементи. По-перше, я написав, що треба заново поглянути на бюджет наступної фінансової перспективи, слід розумніше, ніж дотеперішні пропозиції, зробити акценти, розподілити кошти. Дуже вагомою надалі залишається політика згуртованості. Може, навіть, у добу пандемії вона стає ще більш важливою. Ще раз треба проаналізувати пропозиції на цю тему. Проте, насамперед я наголосив, що нам потрібен новий фінансовий механізм, який допоможе розвинути в Європі інвестиційну діяльність у дуже великих розмірах. У зверненні я написав, що нам потрібна нова якість економічного співробітництва – перш за все солідарність, також в економіці, у бізнесі та інвестиціях як інструмент, що дозволить нам подолати кризу і дійти до чергового етапу великого добробуту. Завжди Європа та світ виходили з кризи завдяки великим інвестиціям, і нині ми також повинні йти цим же шляхом».
Президент Дуда в контексті заснування нового європейського фанду нагадав про помилки минулого, що призвели до закривання заводів, фабрик та зменшення робочих місць в Європі:
«Європа знову повинна стати великим виробничим цехом. Ми повинні повернутися до виробництва, яке Європа вже давно припинила, яке перенесено з Європи через політику зменшення коштів виробництва, далеко, далеко на схід, десь до далекої Азії. У добу коронавірусу це спричинило переривання ланцюга поставок комплектуючих. Ми мусимо змінити таку політику».
Прем’єр Польщі Матеуш Моравєцький наголосив, що переговори на тему створення нового потужного європейського фонду були важкими, але Європа стоїть перед новими завданнями:
«У тіні пандемії велися дуже важкі перемовини. Переговори саме на тему цього фонду відновлення Європи після пандемії. Відновлення справді у новій формі. Як згадав президент, і я повністю погоджуюся з ним, Європа мусить переосмислити себе, мусить повернути сектори економіки, які з різних міркувань виведено за кордони, та й ще інколи дуже далеко. Спираючися на цей фонд відновлення, ми хочемо, щоб Європа знову стала великою; глобальним гравцем, за відсутності якого неможливим буде прийняття фінансових, економічних та політичних рішень. Дуже часто про Європу говорять як про серйозного економічного гравця, але не політичного».
Матеуш Моравєцький говорить про зовсім новий рівень розвитку:
«Цей фонд відбудови поєднаний із багатолітнім фондом фінансових меж, тобто бюджетом ЄС – це дуже велика спонука, це дуже великий фінансовий стимул. Насправді він відкриє Європі перспективу економічного розвитку – це стосується насамперед також Польщі, а наші пропозиції раніше не помічали».
Прем’єр Моравєцький наголосив також на необхідності зміцнення регіональних структур держав-членів ЄС:
«Ми разом з президентом намагалися і надалі намагаємося весь час зміцнити центрально-європейські формати: наприклад, Вишеградську групу. Вона була і раніше, але всі оглядачі згодні, що за попередні декілька років робота Вишеградської групи набрала темпів, нового виміру. Я говорю також про ініціативу Трьох морів – її розвиває президент, і дуже активно конструює, співтворить, і разом з нашими іншими партнерами з Центрально-Східної Європи становить дуже вагомий елемент побудови інфраструктури у цій частині Європи. На цю інфраструктуру, звісно, потрібні кошти. Досі ці кошти ми знаходили у польському бюджеті, але тепер до цього бюджету додають нові кошти».
Президент Дуда та прем’єр Моравєцький велику увагу присвячують розвитку східних регіонів Польщі, які досі часто були занедбані, і які межують з Україною та Білоруссю. Саме тому значна частина європейських коштів має фінансувати сильні інфраструктурні проєкти.
Відкритість польської влади на регіональне міжнародне співробітницво могла би використати теж Україна. Потрібна копітка робота президента Зеленського та прем’єра Шмигаля, яка досі не є помітною. Європейські оглядачі не бачать якоїсь активності Володимира Зеленського у підвищенні рівня життя громадян України до європейських стандартів. Важко виправдати пасивність очільника української держави, а на додаток кошти на важливі інтеграційні проєкти можна знайти в Європі.
Підготував Андрій Рибалт