У середу, 15 липня, президенти Польщі та Литви офіційно відкрили на полі поблизу Ґрюнвальду у Вармінсько-Мазурському воєводстві символічний пропам'ятний камінь із гербом Литви – Погонею - та написами польською і литовською мовами: «Від литовського народу за спільну перемогу».
Президент Польщі Анджей Дуда сказав, що обеліск, що встановлений з ініціативи литовської сторони і який відкрили до 610-ї річниці Ґрюнвальдської битви, - це вражаючий «знак присутності та дружби». Анджей Дуда додав, що символ Погоні полякам дуже добре відомий:
«Погоні, що увічнена у нашій країні у багатьох місцях і нагадує про часи Польсько-Литовської унії. Нехай також тут усім присутнім, гостям, туристам, молоді вона показує, що польсько-литовське братерство має довгу історію, що це братерство зброї, братерство крові, що це значною мірою теж братерство інтересів та спільних справ».
Президент Польщі сказав, що Польсько-Литовська унія започаткувала Європейський Союз. Він зазначив, що цей союз був першою мирною угодою двох держав і двох народів, котрі хотіли співтворити власну державність та європейську позицію:
«Польсько-Литовська унія, яка стала наступницею тієї битви, а також запрошення і сходження на польський престол князя Литовського Владислава Яґайло, були початком того, як Європа і Європейський Союз виглядають сьогодні».
Анджей Дуда під час урочистих заходів сказав, що символи будують політику, історію та відносини. А тому, як підкреслив він, дуже важливою є символічна присутність на полі Ґрюнвальду президента та прем’єра Литовської Республіки:
«Хай вона буде у цю 610-у річницю спільної боротьби знаком того, що нині Польща та Литва вже без мечів, а в дружбі співтворять Європу, НАТО і світ, який розвивається».
Лідери Польщі та Литви зустрілися у 610-у річницю спільної перемоги над силами хрестоносців Тевтонського ордену, аби не тільки наголосити на значенні Ґрюнвальдської битви, але також обговорити сучасні політичні та військові контексти.
Президент Литви Ґітанас Науседа серед іншого наголосив на уроках, які можна винести з тієї перемоги. Одним з них є побудова державності і захист власної ідентичності, незалежності та цінності:
«Я не знаю, чи Ґрюнвальдська битва могла бути приводом для пошуків мирного співіснування у нашому регіоні. Це, безумовно, постійне нагадування, що ми не можемо дозволити повторюватися історії. Ми повинні знайти мирні рішення для розв’язання взаємних проблем і бути готовими зіткнутися з усіма загрозами, включно з конвенціональними».
Ґітанас Науседа заявив, що ми повинні спільно захищати міжнародний лад, адже це суть і основа Заходу. Він нагадав, що інвестиції в оборону Польщі та Литви є необхідністю. Литовський лідер додав, що цей обов’язок випливає із болісних уроків нашої історії. Він зауважив, що інші країни: Україна та Грузія, як ніколи потребують сьогодні допомоги Литви і Польщі, оскільки досі платять за свої прагнення та самостановлення.
«Хто би міг подумати, що у 21 столітті буде можливою військова агресія в Європі та спроба посягання на суверенітет і територіальну цілісність незалежних держав», - сказав Науседа. Він нагадав про політику історичного ревізіонізму і зазначив, що Польща і Литва повинні знову боротися, щоб захистити історичну правду. Він закликав залишатися ревними прихильниками міцних та незамінних трансатлантичних зв’язків:
«Це гарантія нашої безпеки. Військова присутність Сполучених Штатів у Європі залишається головною умовою миру та безпеки. Це також найважливіший стримуючий фактор».
Президент Литви наголосив також на значенні Погоні:
«Це не тільки один із найдавніших лицарських символів, але також символ мужності, вірності наших народів та захисту своєї батьківщини до останньої краплі крові. Мені здається, що Погоня була також на не одному середньовічному шляхетському гербі. Це також ідеальний символ наших боїв, мук та великих перемог».
Президент Литви висловив теж надію, що камінь стане символом польсько-литовських взаємовідносин.
У відзначенні 610-ї річниці переможної Ґрюнвальдської битви взяли також участь прем’єри Польща та Литви Матеуш Моравєцький і Саулюс Скверняліс, а також великий магістр Ордену Шпиталя братів німецького Дому святої Марії в Єрусалимі, хрестоносців, Франк Баярд.
IAR/Т.А.