У Варшаві з’явилося ще одне місце, яке об’єднує поляків та українців. До 100-річчя Варшавської битви столиця Польщі вшанувала українського генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка, який героїчно командував обороною міста Замостя від більшовицької агресії. Іменем видатного українсько-польського героя назвали один із варшавських скверів.
Невипадково іменем українського генерала Марка Безручка вирішили назвати сквер у варшавському районі Воля. Адже неподалік знаходиться історичний православний цвинтар, на якому спочивають, серед інших, генерали Марко Безручко, Всеволод Змієнко, а також інші українські офіцери та воїни УНР.
Так влада і депутати міста Варшава, за пропозицією Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР, «вшанувала героя Польщі та України – генерала Марка Безручка – у 100-річчя Варшавської битви», спільної боротьби українців та поляків проти більшовицької агресії совєтської Росії.
В урочистому відкритті скверу генерала Марка Безручка у Варшаві взяло участь приблизно 100 осіб, зокрема, представники центральної та міської влади, українські дипломати із посолом України у Польщі, представники Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР, українська та польська громади Варшави, а також спеціальні гості - нащадки Марка Безручка з України.
Сквер імені генерала Марка Безручка
Заступник мера Варшави Міхал Ольшевський сказав, що постать Марка Безручка невід’ємно пов’язана із Варшавською битвою, однією з найважливіших битв в історії Польщі, європейського континенту, а також, можливо, навіть й світу:
«Це місце пам’яті – це не тільки наша спільна історія. Це теж символіка. Бо Марко Безручко, як і багато українських офіцерів, солдатів, котрі тоді боролися з більшовицькою навалою – це постаті, котрі жили і під час Російського поділу (Польщі), а потім боролися проти загарбників Червоної армії. Є ще другий символічний вимір. Бо Друга Річ Посполита і постать Марка Безручка – це приклад різноманітності, у якій виникала Друга Річ Посполита, речей, що змогли об'єднати польський та український народи. Це місце пам’яті і постать Безручка - це теж для нас усіх навчання цінностей, які ми хочемо, щоб асоціювалися нині з Варшавою, цінностей, що пов’язані із різноманіттям, відкритістю, толерантністю. Тих цінностей, завдяки яким ті, хто вирішить пов’язати своє життя з Варшавою, відчували себе тут у безпеці, повністю пов’язаними з цим містом, незалежно від їхнього походження, поглядів та віросповідання».
Віце-маршал Сейму Польщі Малґожата Ґосєвська під час свого виступу зазначила, що Марко Безручко є постаттю, якій Польща багато чим завдячує. Політикиня нагадала, що під час командування обороною міста Замостя генерал завадив більшовикам об’єднати свої сили під час наступу на Варшаву. Як додала вона, Безручко, хоча сам безпосередньо не брав участі у захисті польської столиці 100 років тому, зробив значний внесок у перемогу:
«Варшавська битва вирішила не тільки долю Варшави та Польщі. Визнана 18-ю вирішальною битвою у світі, вона вплинула на історію усієї Східної Європи і долю новостворених держав, визволених від Російської імперії. Варшавська битва була теж остаточним ударом, завданим загрозі поширенню комуністичного тоталітаризму за межами Росії. Польща, підтримана Україною отамана Петлюри та іншими союзними державами, стала бастіоном, об який розбився наступ більшовицької Росії. Був загашений вогонь комуністичної революції, що мав охопити захід Європи і призвести до совєтизації його народів. Сьогодні Польщу й Україну, спадкоємців багатовікової спільної історії, об’єднують подібні традиції та визнання тих самих цінностей у демократичній Європі. Наші солдати спільно беруть участь у миротворчих місіях, військових навчаннях, входять у склад Литовсько-польсько-української бригади імені гетьмана Костянтина Острозького. Наші суспільства багато разів демонстрували один одному симпатію і їх об’єднує дуже сильний зв’язок. Марко Безручко може бути для нас зразком також у 21 столітті. Хай це місце, якому ми надаємо ім’я видатного командувача і друга Польщі, показує усім, як багато можуть досягнути Польща та Україна, коли вони разом».
Історія Варшавської битви 1920 року має у ще собі багато сторінок, які нині ще є недостатньо відомі та поширені у громадській свідомості. Одним з таких елементів є польсько-українське братерство зброї, що викувалося під час тієї війни проти більшовиків, - сказав, у свою чергу, голова Кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський:
«Постать генерала Безручка показує, що поляків та українців об’єднує одна головна цінність – це свобода і воля. Генерал Безручко на практиці реалізував відоме нам польське гасло: „За нашу і вашу свободу!”. Він та його січові стрільці показують, що свобода і для поляків, і для українців є безцінною. І водночас показує, що ми будемо захищати нашу свободу завжди, коли відроджується імперіалізм, бажання домінувати над нашими народами, підпорядкувати нашу частину Європи, наші народи чужим імперіям. Це послання актуальне також сьогодні у масштабах усього нашого регіону. Надія і мрія генерала Безручка про те, аби вільна й незалежна Польща була сусідом вільної і незалежної України, сповнилися. Ми будемо завжди союзником України в її територіальній цілісності, безпеці та суверенітеті. Я думаю, що генерал Безручко сьогодні дивиться на нас і пишається, що у вільній Варшаві, у вільній і незалежній Польщі, ми можемо приймати представників також вільної і незалежної української держави та спільно відкривати цей сквер польсько-української дружби».
Голова Кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський
Посол України у Польщі Андрій Дещиця наголосив, що надання варшавському скверу імені генерала Марка Безручка є підтвердженням близькості, дружби і партнерства наших народів. На його думку, це ще одне місце у Варшаві, що об’єднуватиме українців та поляків, як і постать генерала Марка Безручка, який, як сказав він, є героєм України та Польщі. «Під Замостям у 1920 році він боровся за Польщу, але теж і за Україну. Безручко теж боровся за те, аби Європа була вільною від більшовизму та комунізму», - підкреслив Дещиця.
Як посол він висловив гордість, що за його каденції у Варшаві відкрили вже два сквери, присвячені українській темі та героям України. Посол нагадав про сквер імені Василя Стуса, який відкрили у столиці Польщі в 2017 році.
Андрій Дещиця при нагоді подякував теж Польщі за підтримку України у важкі часи боротьби з російською агресією, оскільки, як сказав він, «через 100 років ми знову мусимо боротися за свою незалежність» і додав, що вірить, що ми її виборемо.
Посол України у Польщі Андрій Дещиця
Представник ради міста Варшава Ярослав Шостаковський зауважив, що, святкуючи 100-річчя Варшавської битви, слід не забувати, що, вона врятувала і захистила незалежність Польщі, але, на жаль, не захистила вільної України. Він висловив надію, що такий час, коли ми повинні будемо вибирати між нашими свободами, ніколи не повториться.
Особливими гостями на заході були родичі генерала – внук його двоюрідного брата Анатолій Безручко та його син Дмитро, які приїхали з України. У радянські часи про генерала Безручка та про Армію УНР і Симона Петлюру було заборонено говорити. Пан Анатолій згадав, як у совєтських школах їм розповідали про «петлюрівські банди» в Україні. Дізнатися правду про свою родину йому судилося вже після розпаду Радянського Союзу. Історію роду йому розповіла його тітка, оскільки батько до кінця життя зробити це боявся, пояснюючи це тим, що «діти можуть наробити помилок». Натомість нині пан Анатолій є одним з тих в Україні, хто активно відроджує і повертає з небуття ім’я генерала Марка Безручка.
Нащадок Марка Безручка Анатолій Безручко
Відкриття скверу
Додам, що у контексті святкування 100-річчя Варшавської битви 14 серпня у 32 містах Польщі та 7 в Україні на могилах воїнів УНР, котрі 1920 року пліч-о-пліч з Польським військом боролися проти більшовицького наступу на Європу і спочили у Польщі, вдруге відбулася акція «Полум'я братерства», організаторами якої є польські і українські скаути — гарцери та пластуни.
Підготував Тарас Андрухович