У 75 річницю виникнення польської цивільно-військової антикомуністичної організації «Свобода і Незалежність» (пол. Zrzeszenie Wolność i Niezawisłość) у кафедральному соборі Польського ординаріату Війська польського у Варшаві відправили святу месу за членів організації. Євхаристію очолив польський єпископ, бригадний генерал Юзеф Ґуздек.
Під час проповіді капелан ветеранів та кіл солдатів Армії крайової отець Януш Бонк нагадав про значення діяльності організації «Свобода і Незалежність», мета якої було стримування реалізації рішень Ялтинської конференції та приєднання Польщі до Радянського Союзу:
«Сталін планував повне захоплення польських земель. Тим часом йому на заваді стали польські патріоти, а якщо так, то їх потрібно було ув’язнити, вислати до Сибіру, розстріляти. Їх потрібно було проклясти і зректися назавжди».
Отець Януш Бонк нагадав про непохитну позицію членів «Свободи і Незалежності» Лукаша Цєплінського «Плуґа» та генерала Ауґуста Фільдорфа «Ніля», замучених совєтами у в’язниці на вулиці Раковєцька. Священик наголосив, що потрібно також сьогодні жити за їхніми ідеалами.
Після святої меси польовий єпископ Війська польського Юзеф Ґуздек нагородив президію організації «Свобода та Незалежність» медаллю «За службу Вітчизні».
У післявоєнній Польщі під владою комуністичної диктатури «Свобода і Незалежність» діяла у підпіллі. Організація прийняла тоді велику частину існуючих підпільних структур та швидко розрослася до приблизно 20 тисяч членів. Формально вона була незалежною від уряду Польщі у вигнанні, передавала на Захід отримані матеріали щодо політичної, економічної та військової ситуації у країні. Головною політичною ціллю організації було проведення вільних виборів (гарантованих Великою трійкою у Ялті) і передача організаційних структур легальній владі Польщі.
1 березня 1951 року після жорстокого слідства, що завершилося смертним вироком, у мокотовській в’язниці пострілом у потилицю були вбиті 7 членів керівництва підпільної організації «Свобода та Незалежність». День їхньої страти за ініціативою президента Інституту національної пам'яті Януша Куртики став польським національним днем пам'яті «проклятих солдатів».
IAR/Т.А.