«Білоруський режим нагадує сталь. Саме триває її корозія», - пише «Gazeta Wyborcza».
Видання розмовляє з білоруським письменником та опозиціонером, кандидатом на пост президента Білорусі у 2010 році Уладзіміром Някляєвом, котрий разом з іншими письмениками, інтелектуалами, журналістами прийшов під дім Святлани Алексієвич, щоби не допустити до арешту лауреатки Нобелівської премії з літератури. «Спроба замаскованих чоловіків увійти до будинку, в якому мешкає Алексієвич, не була ні для кого несподіванкою, - читаємо в газеті. - У Білорусі триває серія арештів і затримань членів Координаційної ради. Із семи членів президії на свободі залишається тільки Алексієвич».
«Коли Святлана прийняла рішення вступити до Координаційної ради, я їй сказав, - розповідає польській газеті Някляєв, - Ти неймовірна, але це великий ризик. Здавалося б, що такого Лукашенка може зробити із Координаційною радою, котра навіть не становить якогось великого руху? Але насправді він готовий знищити кожного, хто навіть трохи підніме голову і хоча би мінімально заважатиме йому утриматися при владі. Цей уряд не має жодних гальм і не розуміє, чим є етика, моральність. На чолі цієї влади стоїть бандит».
На запитання, чому він не вступив до Координаційної ради, Уладзімір Някляєв відповів: «Спочатку я не був прихильником цієї стратегії, але сьогодні я просто мушу долучитися до неї. Нині, коли ми вступили на цей мирний шлях, я бачу, що люди іншої стратегії не хочуть».
На думку білоруського опозиціонера, «ситуація не є безнадійною». «Наше суспільство дуже сильне, але білорусам потрібен лідер, справжній лідер, і ним повинна стати Ціханоуська. Тому вона повинна визначитися, що вона — не тільки національний лідер, але і легально вибраний президент. Вона повинна це зробити перед візитом Лукашенки до Москви. Слід показати, що є білоруська влада, котра має мандат суспільства, а з нинішньою владою, що все вирішує силовим шляхом, розмовляти вже не можна».
«Gazeta Wyborcza» питає Някляєва, що він думає про реакцію Заходу на події в Білорусі. «Ця реакція дуже схожа на те, як було з Україною. Є різного роду декларації, заяви. Так само було 2014 року, але коли Україна просила про зборю для боротьби з Росією, котра ввела в Україну свої війська, Захід не це не пішов. Проблема — серйозна, оскільки Білорусь не є для Заходу предметом великої політики. Це свого роду буферна зона між Берліном та Москвою».
Про сценарії розвитку подій та роль Росії — на думку Уладзіміра Някляєва їх два. «Перший — це гібридна окупація. Білорусь стає північо-західною частиною Росії, в якій Лукашенка буде тільки актором і помститься на всіх, хто наважився проти нього виступити. Білорусь перетвориться у чорну діру з контрабандою, торгівлею наркотиками і так далі. Ця опція є найбільш вигідною для Росії. Другий сценарій — це громадянська війна. Останнім часом Лукашенка кілька разів попросив Путіна про допомогу у боротьбі з власним народом. Але ми не можемо піддаватися. Врешті-решт переможемо цей режим».
«Чи мирне вирішення вже не є можливим?», - допитується газета. «Думаю, що є, - говорить Някляєв, - наш режим це сталь, яка іржавіє. Триває корозія металу».
Я.С.