«Те, що відбувається навколо Північного потоку 2 у Мекленбурзі-Передній Померанії, важко сприймати як щось інше, крім політичної корупції. Я ще ніколи не бачила нічого подібного. Фактом є, що росіяни намагаються впливати на Німеччину дуже різними каналами, засобами та методами. Однак вони, як правило, крім справи Ґергарда Шредера, не зовсім публічні. Я не можу повірити, що за допомогою грошей Ґазпрому було створено фундацію, яка нібито має захищати навколишнє середовище та сприяє будівництву цього непотрібного газопроводу, який є насамперед важелем геополітичного впливу Путіна», – сказала Віола фон Крамон у розмові з Польським пресовим агентством (РАР).
«Мене дивує, що люди не виходять на вулицю і не протестують. Це абсолютна геополітична катастрофа. Я хотіла б, щоб через це Польща та інші країни підняли галас, бо це справжня ганьба. Я поділяю думку тих, хто каже, що це антиєвропейський проєкт. Я б не образилася на Джо Байдена, якби він ввів санкції.
З одного боку, ми говоримо про вихід із викопних джерел енергії, і ми знаємо, що Москва відповідальна за всі гібридні конфлікти в останні роки і гакерські атаки, а з іншого боку, ми добровільно погоджуємося на подальше будівництво газопроводу, який є інструментом впливу Кремля», – підкреслила політикиня німецьких Зелених, одна з провідних німецьких експертів щодо Росії.
Прем'єр-міністр Мекленбурга-Передньої Померанії Мануела Швезіг минулого тижня заявила, що її федеральна земля створить власний Фонд захисту клімату та навколишнього середовища. Він має підтримати реалізацію суперечливого газопроводу Північний потік 2.
Згідно із статутними документами фонду, російський енергетичний гігант Ґазпром впливатиме на ключові кадрові рішення через консорціум Nord Stream 2 AG.
Ґазпром та його консорціум Nord Stream 2 AG пообіцяли 60 мільйонів євро на підтримку екологічних проєктів через фонд, який повинен забезпечити подальше будівництво газопроводу в Балтійському морі шляхом «економічної діяльності» – тобто компанії-засновника. Це вважається головною метою нового підприємства.
Будівництво газопроводу, вартість якого, за даними уряду Мекленбурга-Передньої Померанії, коштувало близько 11 мільярдів євро, припинено в кінці 2019 року, незадовго до завершення, коли швейцарська компанія Allseas вилучила обидва свої судна для прокладання морського дна з Балтії через загрози санкцій США.
За повідомленням російського агентства ТАСС (із посиланням на повідомлення Данського енергетичного агентства), прокладання газопроводу Північний потік 2 відновиться 15 січня. Ділянка Північного потоку 2, що проходить у водах Данії на південь від Борнгольма, має бути з'єднана з коротшим відрізком, який проходить через німецькі води, що, за словами оператора магістралі, був завершений в останні дні грудня 2020 року.
РАР/polskieradio.pl/Л.І.