Приблизно 74 відсотки білорусів задекларували позитивне та скоріше позитивне ставлення до Польщі, а до поляків – майже 83 відсотки. Ще більшу прихильність білоруси відчувають до росіян, німців та українців, а трохи меншу – до литовців. Про це йдеться у свіжому дослідженні Центру східних досліджень (OSW) у Варшаві.
Згідно із опублікованим наприкінці січня опитуванням, неприязне ставлення до Польщі (негативне та скоріше негативне) висловило 18,5 відсотків жителів Білорусів, а до поляків – майже 11 відсотків.
Позитивне та скоріше позитивне ставлення до росіян має аж понад 96 відсотків білорусів, а до українців – 85,5 відсотків, до німців – 85,3 відсотки, до поляків - 82,9, натомість до литовців уже менше – 76,2 відсотки. Дещо інакшими є оцінки білорусів щодо країни: позитивне та скоріше позитивне ставлення до Росії висловлює 86,7 відсотків білорусів, до Німеччини – 78,5 відсотків, до Польщі – 73,5 відсотків, до України – 70,5 відсотків, а до Литви – майже 67 відсотків.
На запитання про причини розбіжності у 15 відсотків у ставленні білоруських респондентів до українців та української держави, головний експерт OSW з питань Білорусі Каміль Клисінський пояснив: «Такі розбіжності зареєстровано також щодо інших держав і народів, це не тільки проблема України, хоча у цьому випадку це насправді велика різниця. Вона випливає, по-перше, з того, що білоруси ліпше ставляться до людей, ніж до держав, котрі для них є абстрактними або ідеологічно обтяжені у контексті білоурської пропаганди, яка, залежно від кон’юнктури, дану державу представляє позитивно або негативно. Нині Україна представлена скоріше негативно, як держава, яка діє на шкоду білоруській владі, приєдналася до західних санкцій, підтримує продемократичні „бунтівні” рухи, як це визначає режим та його пропаганда».
Крім того, білоруси вважають, що Україна є менш організованою країною, менш передбачуваною і забезпечує нижчий рівень життя, є країною, у якій панує правовий хаос та високий рівень корупції серед еліти. Білоруси думають так на основі власного суб’єктивного досвіду, поїздок в Україну, розмов з людьми, які там були, з родичами і знайомими, котрі там живуть, а також того, що бачать по телевізору, зазначає експерт.
Більшість респондентів (52%) позитивно сприймає політику Польщі щодо Білорусі під час нинішньої політичної кризи; з іншого боку, 27 відсотків респондентів оцінює її негативно.
Клисінський з оптимізмом дивиться на такий розподіл акцентів. «Ми повинні пам'ятати, що після 9 серпня минулого року, коли в Білорусі відбулися фальсифіковані президентські вибори, і під час безпрецедентної внутрішньої кризи в цій країні, великих демонстрацій, масових репресій, Польща та Литва стали основною мішенню як президента Лукашенки, так і підпорядкованого йому режимного пропагандистського апарату», - зазначає він.
Він нагадує, що Польщу постійно звинувачують у прагненні захопити частину Білорусі, відокремити Гродненську область, дестабілізувати внутрішню ситуацію у Білорусі, розпалювати суспільні емоцій або розпочати революцію. «У цьому контексті, беручи до уваги масштаби цієї негативної пропаганди, сповненої інсинуацій», така оцінка білорусами політики Польщі щодо своєї країни «не є поганим результатом» і навіть «показує значний опір більшості білорусів інтенсивній антипольській пропаганді влади» в Мінську.
Дослідження теж показує, що вперше більше білорусів розглядає можливість працевлаштування скоріше в Польщі (41%), ніж у Росії (30%), яка протягом багатьох років незмінно була майже єдиним пунктом міграції для них. Польща також є більш привабливим місцем для еміграції, ніж Західна Європа та Литва, зазначають в OSW.
У все ще сильно совєтизованомуу білоруському суспільстві вперше в історії подібних досліджень набагато більше громадян висловилося, що Білорусь повинна посилатися на історичну спадщину, пов'язану з Великим князівством Литовським (40%), ніж на традиції Радянського Союзу.
PAP, osw.waw.pl/Т.А.