Початок 2021 року видався вкрай несприятливим для російсько-німецького газогону Nord Stream 2. Передусім через загрозу запровадження американських економічних санкцій, яких побоюються європейські компанії, що задіяні у побудову газопроводу. Продовження політики блокування газпромівського проекту очікують теж від нової адміністрації Джо Байдена.
Цього тижня Ґазпром уперше не виключив припинення або повного скасування будівництва газогону Nord Stream 2 у разі зміни політичної ситуації у «регіонах, пов'язаних з проектом». Російський монополіст визнав, що може зіткнутися з фінансовими претензіями від підрядників, тобто вимогами компенсацій, зборів та штрафів.
Нагадаємо, що прокладання Nord Stream 2 призупинили в грудні 2019 року, після того як проект потрапив під екстериторіальні економічні санкції США. Через відмову європейського підрядника Ґазпром вирішив добудовувати газопровід власними силами, а в грудні 2020 укладання труб відновили біля берегів Німеччини.
Утім клопоти російсько-німецького газогону продовжилися із початком 2021 року. Серед іншого, про вихід із проєкту у зв’язку із загрозою американських санкцій заявили у німецькій компанії Bilfinger SE, яка виграла конкурс на розробку, поставку та експлуатацію системи управління технологічними процесами на трубі. Це перша німецька компанія, що залишила Nord Stream 2. Про аналогічні рішення ще раніше поінформували також, серед інших, швейцарська страхова компанія Zurich Insurance Group та данська консалтингово-інженерна Ramboll.
Ще одним «сюрпризом» для Берліна та Москви стали скарги двох екологічних організацій, завдяки яким призупинили дозвіл на негайне відновлення побудови німецького відрізку Nord Stream 2.
«Вишенькою» на цьому торті виявилися введені владою США анонсовані санкції проти російського судна «Фортуна», що задіяне у прокладання труб морським дном, а також її власника «КВТ-Рус».
Речник посольства США у Берліні сказав виданню Handelsblatt, що Вашингтон буде надалі здійснювати «всі необхідні та відповідні кроки», аби завадити завершенню Nord Stream 2.
Експерт з енергетики, головний редактор порталу BiznesAlert.pl Войцєх Якубік переконаний, що зміна адміністрації у США не змінить ставлення Вашингтону до «Північного потоку» та до російської агресії в Європі, що реалізується також з використанням цього проєкту:
«Навіть у часи Барака Обами Сполучені Штати однозначно критикували подібні проекти. Можуть змінитися інструменти політики США, якщо Дональд Трамп діяв на власний розсуд, вдаючись до суперечливих рішень, проте іноді ефективних, то адміністрація Джо Байдена буде більш дипломатичною, багатосторонньою, буде використовувати різні установи та юридичні механізми для реалізації тієї самої політики. Американцям пощастило, що їхній так званий істеблішмент непорушно стоїть на варті фундаментальних інтересів. Це зменшення російських впливів у Європі, а Nord Stream 2 і газ служать для їх посилення. Американці надалі будуть критичними. Доля Nord Stream 2 висить на волосині вже понад рік після запланованої спочатку дати завершення побудови. Від рішучості американців залежатиме те, що буде із цим проектом. Джо Байден буде продовжувати політику блокування Nord Stream 2 або перешкоджання запуску постачання газу. Різні санкції, що з’являються, роблять проєкт Nord Stream 2 „проказним”, проблематичним, все менш вигідно співпрацювати з росіянами, а тому ми спостерігаємо вихід наступних партнерів з проекту. На додаток, потрібно теж врахувати арешт Алєксєя Навального».
Войцєх Якубік теж нагадав, що Nord Stream 2 є серйозною небезпекою та екзистенційною загрозою для України, яка не матеріалізувалася саме тому, що проект затягнувся у 2019 році:
«Якби Nord Stream 2 почав працювати на початку 2020 року, ймовірно росіяни могли би закрити газовий кран, припинити транзит газу Україною, руйнуючи українську економіку, яка все ще залежить від тарифів на транспортування, що Ґазпром сплачує Україні. Перші санкції США наприкінці 2019 року відтермінували цю ексзистенційну загрозу і змусили росіян взяти участь у перемовинах на тему тимчасових умов транзиту газу Україною. Цьому посприяла теж Європейська комісія, яка взяла участь у перемовинах як посередник. Україна отримала час до 2024 року, аби стати незалежною від доходів від транспортування російського газу. Для Польщі Nord Stream 2 – це вже не екзситенційна загроза, бо не загрожує припиненням постачань, ми не є залежними від доходів від транзиту російського газу».
Водночас Войцєх Якубік вважає, що Nord Stream 2 представляє ринкову загрозу для Польщі, позаяк цей газогін буде підривати прибутковість таких проектів, як польський термінал скрапленого природного газу або газогін Baltic Pipe та зміцнюватиме позицію Ґазпрому у Центральній та Східній Європі, незважаючи на різні тенденції, що повинні сприяти його послабленню. Проте, на думку експерта, Польща в змозі впоратися з цією проблемою. А зменшити негативний вплив Nord Stream 2 на енергетичну безпеку Європи їй допомагатимуть євросоюзні норми, завдяки яким у випадку створення та запуску російсько-німецького газогону, він повинен буде адаптуватися до антимонопольних правил ЄС. А це завадить функціонувати йому за початковими принципами, як задумував Ґазпром, каже експерт.
Цього тижня очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що побудова газогону Nord Stream 2 – це приватний проект і Євросоюз не може перешкодити його будівництву. Він додав, що цей проєкт не вписується у рамки, висунуті ЄС, однак Брюссель не може перешкодити компаніям його реалізацію, якщо німецький уряд підтримав побудову газогону. Польський експерт Войцєх Якубік нагадав, що проти Nord Stream 2 у ЄС, крім Польщі, різко виступають теж Литва, Латвія та Естонія:
«Nord Stream 2 – це політична проблема, оскільки ще до початку своєї роботи він ділить європейські держави, підриває спільну політику з метою зменшення залежності від транспортування російського газу до Європи, і на додаток в обхід України, через яку можна би було пустити більше газу вже від завтра. Але Росія має політичну ціль – послаблення України, що суперечить східній політиці Європейського Союзу і дає теж підстави для ствердження, що Nord Stream 2, роботу якого запланували на 50 років, колись може стати інструментом кліматичної політики ЄС. Якщо, наприклад, під впливом цієї бізнес-політичної залежності від Росії, ми в Європі вирішимо, що хочемо замінити залежність від російського газу на залежність, наприклад, від водню, імпортованого з Росії саме газогоном Nord Stream 2, який на папері буде інструментом кліматичної політики ЄС. Це суперечитиме спільній закордонній, безпековій політиці та трансатлантичним відносинам. Ставлення до Nord Stream 2 є індикатором для трансатлантичних відносин і спільної європейської політики. Нині німецька влада бере на себе відповідальність, якою буде спільна відповідь на проблему Nord Stream 2. Якщо адміністрацію у Берліні не переконають ані м’які, ані жорсткі аргументи, представлені багатьма партнерами – Польщею, США, країнами Балтії – то, можливо, німців переконає справа арештованого Алєксєя Навального. Права людини та демократичні цінності – це дуже промовисті аргументи для німецької громадської думки, яка закликала відповісти щонайменше призупиненням Nord Stream 2. Але, на жаль, наразі офіційний Берлін залишається незворушним, постійно називаючи цей проект комерційним. Шансом залишається тиск адміністрації Джо Байдена».
Викликом для Польщі та для Німеччини є домовленість реалізації спільної енергетичної та кліматичної політики в ЄС, оскільки кожна з країн повинна у чомусь поступитися, зазначив Войцєх Якубік, говорячи про розбіжності між Варшавою та Берліном у дистрибуції газу у регіоні Центральної та Західної Європи:
«Наприклад, Польща йде на великі поступки у кліматичній політиці очікує, що за це Німеччина піде на поступки, наприклад, в енергетичній політиці, яка не буде на стороні з Росією будувати трубу, що фактично дасть їм трохи дешевшого газу, але коштом усіх сусідів, котрі втратять на цьому і чітко заявляють про це вже багато років, але їх не слухають. Наслідком цієї суперечки є підривання довіри до європейської інтеграції, підтримка для антиєвропейських сил. Сповнення мрій Владіміра Путіна про розпад Європейського Союзу наблизить проект Nord Stream 2 і допомагає з цим, на жаль, Німеччина, яка є під сильним впливом бізнес-відносин, що перетворюються у політичні відносини. Їхнім символом є колишній канцлер Ґергард Шредер».
Тому американські санкції – це нині єдина ефективна запобіжник, що, можливо, наразі поки не заблокувала повністю усю російсько-німецьку інвестицію, але напевно її затягує, - наголошує головний редактор порталу BiznesAlert.pl Войцєх Якубік:
«Факт, що санкції затягують його далі й у січні 2021 року – це вже велика поразка Владіміра Путіна і, ймовірно, російський Ґазпром шукає якихось способів, щоб подолати ці санкції. На серйозність ситуації вказує факт, що Міністерство закордонних справ Німеччини раптово висловило готовність до консультацій у справі проєкту Nord Stream 2 з американцями, а отже там бачать важливість американських санкцій, що можуть вбити цей проект або зробити його цілковито непотрібним. Якщо навіть якимось дивом росіянам вдасться завершити прокладання цієї труби самостійно, то потім вона стоятиме порожньою».
Цього тижня Європарламент ухвалив резолюцію із закликом посилити санкції проти Росії та згорнути будівництво газопроводу Nord Stream 2. Це реакція на арешт російського опозиціонера Алєксєя Навального в Москві. Євродепутати закликали країни ЄС ввести санкції також проти олігархів, пов’язаних з режимом у Росії, і на близьких співробітників Путіна, які мають на території ЄС майно та активи у європейських банках і вільно подорожують до країн ЄС. Схвалена резолюція не є обов’язковою, але це політичний тиск на країни ЄС, кажуть експерти.
Утім канцлерка Німеччини Анґела Меркель продовжує вважати газогін Nord Stream 2 економічним проектом. «Моє принципове ставлення до проєкту "Північний потік-2" не змінилось», - сказала канцлерка. Ситуація Навальним «може відігравати роль», додала вона при цьому, але підкреслила, що це не привід зупинити проєкт, і що через російського опозиціонера, звільнення якого вона вимагає, уже введені санкції.
PR24/Тарас Андрухович