Прем'єр Польщі: Знаємо, яку ціну платить Європа, коли ігнорує загрози зі Сходу

Матеуш Моравєцький на найпопулярнішому литовському порталі опубілкував статтю до 230-ї річниці Конституції 3 травня

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький

PAP/Piotr Nowak

Найпопулярніший литовський веб-портал Delfi опублікував текст прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравєцького до 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня. Очільник польського уряду нагадав у ньому, що польсько-литовський шлях до сучасності вів через безкровну реформу системи влади.

Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький нагадує, що Конституція 3 травня та додаткові до них інструкції про Заручини обох націй на той час були світовим феноменом. Однак ті документи не змінили долі Речі Посполитої. Глава уряду підкреслює, що уроки з тієї епохи є універсальними. Один з них – це сучасність. «Ми повинні вміти використовувати мирні часи для зміцнення державних інституцій, економіки та суспільства», - йдеться в тексті.

Прем'єр-міністр зазначає, що обидві країни все ще відділяє відстань щодо найбільш розвинених економік Європи. «Ось чому кошти із євросоюзного Фонду відновлення (після пандемії - ред.) є нашим державним інтересом. Польща підготувала комплексну програму розвитку – Польський новий лад», - пише Матеуш Моравєцький, додавши, що це сценарій для повного та динамічного входження польської економіки у пост-пандемічний світ відновлення. У свою чергу, умовою розвитку держави є «синтез державного суверенітету та європейського співтовариства». Очільник уряду Польщі пише, що цю формулу можна звести до двох польських висловів: «нічого про нас без нас» і "вільні з вільним, рівні з рівними».

«Спільний досвід є одним зі стовпів відносин між Польщею та Литвою і сьогодні. Ми знаємо, яку ціну платить вся Європа, коли ігнорує загрози зі Сходу», - зазначає польський прем'єр-міністр. Матеуш Моравєцький згадує про спільні польсько-литовські інфраструктурні проекти та безпеку в регіоні. «Ці проекти реалізуються не ціною суверенітету, а в ім'я його зміцнення та захисту», - йдеться у статті.

Як додає він, спадщина Конституції 3 травня та сучасний стан взаємовідносин свідчать про те, що джерел братерства є набагато більше, ніж негараздів, що породжують ворожість.

Однак він також звертає увагу на питання, що ще не врегульовані. «Закони про освіту, національні меншини та написання прізвищ все ще залишаються невирішеними вимогами поляків, які проживають у Литві», - пише прем'єр-міністр і наголошує, що підтримка національних меншин має становити «важливий аспект нашого діалогу».

IAR/Т.А.