Зустріч президентів Польщі, України, Литви, Латвії та Естонії у Варшаві з нагоди роковин Конституції 3 травня продемонструвала єдність Центрально-Східної Європи у війні України з агресією Путіна та солідарність суспільств цих держав із бажаннями українців інтегруватися зі структурами Європейської Унії.
У 230-і роковини ухвалення Сеймом Речі Посполитої Трьох Народів – Конституції 3 травня, Варшава бажала згуртувати держави цієї частини Європи, оскільки більшість польських політиків та експертів із міжнародних питань переконані, що після військової агресії Москви на Україну в 2014 році, небезпека дестабілізації регіону, від моменту зламу – падіння комунізму в 1989 році, ніколи не була настільки великою:
«Ми, президенти – Республіки Польща, Республіки Естонії, України, Республіки Латвії, Республіки Литви – зустрічаємося нині у Варшаві, щоб разом відзначити 230-і роковини ухвалення Конституції 3 травня», – читаємо у заяві п’яти президентів. «Пам’ятаючи історичний досвід, горді досягненнями нашого сучасного співробітництва в регіоні, свідомі викликів – з надією споглядаємо у майбутнє», – заявили президенти. Водночас висловили переконання, що «успіх нашої спільної спадщини та спільного дому, закорінених у європейській цивілізації, вимагає, щоб саме як у рідній хаті, Європу будували на фундаменті основних цінностей та принципів». «Поза сумнівом, такі цінності становлять: свобода, сувернітет, територіальна цілісність, верховенство закону, рівність та солідарність», – заявили лідери регіону у спільному документі.
Президент Анджей Дуда за присутності почесних гостей нагадав історичний контекст підписання Конституції 3 травня:
«Врочисте підтвердження, що також у Речі Посполитій, як й раніше у США, вся влада має свої витоки із бажання народу, мало у тодішньому світі величезне значення. Положення Травневої Конституції, які мали забезпечити ефективне функціонування держави, вказували водночас, що автори документа визнавали основним принципом правління закону».
Президенти Польщі, Литви, Латвії, Естонії та України під час дебатів у Королівському замку з нагоди 230-річчя ухвалення Конституції 3 травня, PAP/Leszek Szymański
Президент Дуда нагадав, що розчленування Речі Посполитої наприкінці 18 ст. призвело до поневолення людей російським «самодєржавієм»:
«На більшості наших земель панівним стало російське „самодєржавіє». Мешканці цих регіонів із цього моменту мали служити нескінченним завоюванням Російської імперії, власною працею, майном та кров’ю».
Варшавська зустріч і підписання спільної Заяви європейськими лідерами якраз у черговий момент загрози з боку Росії не було випадковим:
«Саме тому стаємо нині разом, аби продемонструвати нашу вірність цінностям, про які я раніше згадав. Робимо висновки з історії наших народів і стаємо пліч-о-пліч, щоб проявити волю збереження їхньої незалежності, безпеки та стабільного розвитку. Ми рішуче заявляємо, що не можемо і не хочемо зректися нашої свободи, незалежності, соборності та права на самовизначення, нашої рівності, демократії та верховенства права, нашого братства, солідарності, взаємопошани та лояльного всім вигідного співробітництва. Разом визнаємо, що лише на фундаменті цих ідеалів можемо будувати своє успішне майбутнє».
Президент Анджей Дуда нагадав героїзм поляків, латишів та українців у боротьбі з більшовиками понад сто років тому в 1920 році:
«Сто років тому поляки, латиші та українці боролися разом проти більшовицького наступу, за нашу та вашу свободу. У 1981 році польський рух „Солідарності” направив Звернення людям праці Центрально-Східної Європи та всім народам Радянського Союзу. „Глибоко відчуваємо спільноту нашої долі”, – написали мої земляки, маючи на увазі, що всі тоді дуже добре усвідомлювали совєтську тиранію та експлуатацію. Відчуття спільноти було серед нас присутнє, коли тридцять років тому комунізм наближався до занепаду. В 50-ті роковини підписання пакту Молотова – Ріббентропа два мільйони людей об’єднали живим ланцюгом Литву, Латвію та Естонію – це була чудова демонстрація солідарності народів Балтії – з якою були повністю солідарні також ми – поляки».
Президент Польщі Анджей Дуда, 3 травня 2021 року, PAP/Leszek Szymański
Президент Дуда в присутності президентів Центрально-Східної Європи нагадав про опір держав регіону наступам, так совєтської, як й путінської Росії:
«Після розвалу совєтської тюрми народів, коли держави Центрально-Східної Європи заново здобули свою незалежність – з нашої частини світу надалі звучить голос на захист справедливого міжнародного порядку, порядку, що спирається на силу закону, а не на закон сили. Хочу тут нагадати дві вагомі події символічного характеру, але насправді не лише символічного: перша з них – це промова президента Лєха Качинського, яку він сказав 12 серпня 2008 року – перед будинком грузинського парламенту в Тбілісі, де він висловив свою позицію та позицію присутніх президентів: Литви, Естонії та України та прем’єра Латвії, нагадав він тоді про право грузинського народу до свободи та незалежності. Другою вагомою подією був другий похорон – тепер вже державний, останків учасників збройного повстання проти російських окупантів, яке спалахнуло на землях Речі Посполитої в році 1863. Ця врочиста подія відбулася у Вільнюсі, в Литві – 22 листопада 2019 року. Разом з прем’єром Польщі, віцепрем’єром Білорусі та офіційними представниками України та Латвії ми були гістьми президента Литви. Зі зворушенням згадую ці хвилини у морі прапорів польських, литовських, білоруських, українських та латиських, серед яких майоріли також прапори повстанців – це був знак часу – знак заново відкритої єдності».
Глава польської держави згадав висновки із уроків історії впродовж останніх понад двохсот років:
«Ми, громадяни держав Центрально-Східної Європи, присутні тут: поляки, литовці, українці, латиші та естонці пам’ятаємо, що наші долі тісно з собою пов’язані. Маємо свідомість, що вільні можемо бути тільки разом, що тільки воднораз можемо жити у своїх суверенних батьківщинах, користуючися свободами, притаманними державам модерної, демократичної Європи. Знаємо також, що таке велике бажання поділяють наші друзі з Білорусі. Ми згідно визнаємо, що мають вони право, щоб їхні європейські бажання свободи якнайшвидше здобули реальну форму».
Дебати президентів Польщі, Литви, Латвії, Естонії та України, PAP/Leszek Szymański
Президент Анджей Дуда, як і його попередник – Лєх Качинський виключив можливість погодитися на зони впливів в Європі:
«Відносини між державами нашого регіону проникає нині дух рівності, пошани та партнерства. Будуємо добросусідські відносини і взаємно себе підтримуємо, і тому не дамо згоди на будь-які прояви імперської політики домінації та змагань за зони впливів. Таким же способом хочемо діяти на понадрегіональному форумі, у великій сім’ї вільних народів Європи».
На саміті НАТО, у 2008 році президент Лєх Качинський докладав всіх зусиль, щоб вже тоді Україна та Грузія отримали Дорожню карту для залучення до Північноатлантичного альянсу. На жаль, канцлер Німеччини – Анґеля Меркель ставила тоді ефективний опір президенту Качинському. Незабаром, на саміт т.зв. Бухарестської дев’ятки та саміт НАТО подається президент Дуда, одною з основних тем переговорів стане агресія Росії на Україну та євроатлантична інтеграція України у майбутньому. Саме на цю тему президенти Дуда та Зеленський вели переговори у Варшаві:
«Я казав пану президенту про саміт Бухарестської дев’ятки, який відбудеться у Бухаресті, де будем вести переговори про питання безпеки і, гадаю, питання безпеки України та Білорусі буде там дуже вагомою темою, а зокрема України і, саме, останньої військової російської присутності при українському кордоні. Також у цій перспективі, ми вели переговори про саміт цілого НАТО, який наближається, і відбудеться через півтора місяця в Брюсселі, де цю тему напевно обговорюватимуть».
Під час дебатів президентів Центрально-Східної Європи, президент Дуда наголосив, що саме агресія Росії на Україну повинна спонукати лідерів держав регіону до особливої пошани до принципу верховенства закону: «Тож Росія, користуючися правом насильства, всупереч будь-яким положенням міжнародного закону, вчинила напад на Україну, здійснюючи нині окупацію Криму, окупуючи частину регіонів Донеччини та Луганщини».
Президент Дуда переконаний, що Європейська Унія від залучення нових членів, наприклад України, може отримати лише додаткові бонуси:
«Європейська Унія може бути великою сім’єю, може завдяки черговим членам, за кожним разом, отримувати переваги, так як, споглядаючи на будь-які наукові аналізи, отримала переваги після залучення 13 держав до Європейської Унії – 17 років тому, і з цього часу її розвиток став набагато динамічнішим, ніж можна було цього сподіватися, ніж це було раніше».
Президенти Польщі – Анджей Дуда та України – Володимир Зеленський, PAP/Leszek Szymański
Президент Володимир Зеленський під час дебатів президентів у Варшаві наголосив, що в процесі інтеграції України з Європейською Унією – до його держави треба ставитися як до рівноправного партнера:
«Якщо йдеться про майбутнє України, думаю, що європейські країни мусять усвідомити, що ніхто не мусить нам дозволяти вступати до ЄС. Нас мусять сприйняти як рівноправного члена організації».
Глава української держави задля підтримки ефективного співробітництва держав регіону запросив до України президента Анджея Дуду.
Якщо співробітництво Варшави та Києва виявиться ефективним, то Польща та Україна мають шанс стати рушійною силою цілого регіону Центрально-Східної Європи.
Запрошуємо послухати передачу в звуковому файлі
Андрій Рибалт