Польська євродепутатка, представниця партії Право і справедливість Анна Фотиґа заявила в інтерв’ю Польському пресовому агентству, що європейські демократії реагують надто м’яко на чергові жорстокі дії Аляксандра Лукашенки. За її словами, необхідними є подальші кроки, наприклад галузеві санкції, які будуть для білоруського режиму більш дошкульними, ніж індивідуальні санкції.
Співрозмовниця агентства спочатку відповіла на запитання про те, як вона оцінює ефективність санкцій ЄС проти Білорусі, яких досі ухвалено три транші, а проте, 23 травня стався інцидент з літаком авіакомпанії Ryanair. Анна Фотиґа нагадала про санкції ЄС, запроваджені вперше 2004 року, їх розширено на 170 осіб, а за п’ять років – скасовано. Репресії, які застосовує режим, масштаб жорстокості, число жертв – нечувані, тому й відповідь Євроспільноти повинна бути пропорційною, – наголосила польська депутатка в ЄП. Зараз санкціями охоплені 88 осіб і 7 суб’єктів. Серед них (Анна Фотиґа зазначила, що це відбулося завдяки закликам євродепутатів) – президент Білорусі Аляксандр Лукашенка і його син Віктар Лукашенка, який до березня цього року був радником у справах національної безпеки, а також інші головні політичні лідери та члени уряду, високопоставлені чиновники в органах правосуддя та деякі важливі суб’єкти господарювання.
Як додала Анна Фотиґа, завдяки тиску багатьох середовищ та в результаті різних ініціатив, у яких також вона бере участь, режим Лукашенки піддали бойкоту. Це стосується низки заходів, у тому числі надзвичайно важливих для нього спортивних змагань та культурних подій, зокрема Євробачення. Натомість, на її погляд, викрадення 23 травня літака компанії Ryanair виходить далеко за межі поняття інциденту, й у цьому випадку реакція була швидкою і жорсткою.
Польська представниця в ЄП вважає, що в четвертому санкційному списку повинні опинитися суддя Ірина Ланчева з Могилева, яка минулого тижня засудила лідера Християнської демократії Павла Севяринця та шістьох активістів «Європейської Білорусі» до довгострокових термінів покарання. А також – судді, співробітники КДБ; відповідальних за насильство легко встановити завдяки діяльності порталу NEXTA, який розкрив прізвища тисяч чиновників. Це й стало однією з причин затримання Рамана Пратасєвича (він подорожував літаком Ryanair, який примусили приземлитися в Мінську, і там активіста заарештували).
За словами Анни Фотиґи, режим повинен знати, що його дії не будуть анонімними, і це вона відстоює на європейському форумі. Щоб так сталося, необхідна широка активність та використання всіх доступних інструментів, у тому числі судів загальної юрисдикції. Індивідуальні санкції євродепутатка назвала важливими, проте зазначила, що білоруська система відрізняється від російської, наприклад, кількістю олігархів. Люди з кіл Лукашенки не купують вілл на Лазуровому березі, не відправляють своїх дітей до західних університетів, не купують футбольних клубів у Німеччині або Великій Британії. Тому необхідні подальші кроки, такі як галузеві санкції, жорсткіші для режиму, ніж індивідуальні.
Необхідний аналіз, які галузі білоруської економіки можуть бути охоплені санкціями, і це триває в окремих столицях ЄС та в Брюсселі. За словами співрозмовниці Польського пресового агентства, треба ретельно оцінити наслідки введення санкцій на нафтопродукти та міндобрива, що є важливими джерелами доходу для білоруського бюджету. Можливостей – багато. Анна Фотиґа зазначила, що, наприклад, деякі українські міста розривають контракти на постачання білоруських автобусів.
Політикиня також закликала проаналізувати функціонування виправних колоній – за її словами, це продовження системи ГУЛАГ, де утримують опозиціонерів і використовують примусову працю, наприклад, на потреби лісової промисловості. Також, на думку євродепутатки, необхідно зберегти заборону на закупівлю енергії, в тому числі з огляду на небезпечну та суперечливу АЕС в Островці.
За її словами, варто пам’ятати, що Лукашенка надалі є при владі лише завдяки волі Кремля, який також не повинен залишатися безкарним за підтримку режиму в Мінську. Крім цього, слід спостерігати за активністю Китаю, лідер якого першим привітав Лукашенку після сфальсифікованих виборів і є економічно активним у Білорусі.
PAP/Н.Б.