26 травня, декілька днів після захоплення Білоруссю літака Ryanair з Раманом Пратасєвичем на борту, Лукашенка, у відповідь на критику з боку Європейської Унії, сказав: «Ми зупиняли наркотики та мігрантів [на кордоні з ЄС] – тепер самі будете їх ловити».
Ну й почалося. Якщо впродовж цілого 2020 року литовські прикордонники затримали загалом 81 мігрантів, які нелегально перетнули білорусько-литовський кордон, то, починаючи від травня цього року, лише в Литві затримано вже понад 4000 осіб – у 50 разів більше.
Виринає запитання: звідки ці всі люди раптом з’явилися? Тож Білорусь розташована доволі далеко від Близького Сходу і ніколи не була очевидним напрямком міграції до Європейської Унії. Як розповідають самі іракці, слова Лукашенки про те, що Білорусь не перешкоджатиме людям потрапити з її території до ЄС, впродовж кількох днів безперервно показувало іракське державне телебачення.
Але, до того як Лукашенка проголосив ці слова, Білорусь подбала за відповідну інфраструктуру. Якщо на початку цього року між Іраком та Білоруссю був лише один літак на тиждень, то почавши від травня число польотів почало раптово зростати. Насамперед до Iraqi Airways долучився інший перевізник – Fly Baghdad, а опісля самі Iraqi Airways збільшили частоту своїх польотів із Багдаду до Мінська із одного до чотирьох на тиждень та відкрили нові сполучення із трьох інших міст – Ербіля, Басри та Сулейманії. Крім цього, замість стандартних Боїнгів 737 (близько 150 пасажирів), у Білорусь почали літати найбільш ємкі Боїнги 777 (TripleSeven) та 747 (JumboJet) – вони вміщають майже 400 пасажирів.
Фірма, яка привозить іракців у Білорусь – білоруська державна фірма Центр-курорт, яка належить до Управління питаннями президента (це така нібито державна бізнес-імперія Лукашенки). Центр-курорт співпрацює із іракськими турагентствами – вони продають тури та постачають Центр-курортові списки іракців, які після приземлення в мінському аеропорту зразу отримують білоруські туристичні візи.
Приклад запрошення виданого громадянам Іраку фірмою Центр-курорт, фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
Ціни тижневих екскурсій у Білорусь коливаються від 600 до 1000 доларів. Туристи можуть вибирати з-поміж шести державних готелів в Мінську – три тризіркові, два 4-зіркові та один 5-зірковий. На практиці це виглядає так, що іракці прилітають до Мінська, отримують на прикордонному контролі візу, виходять з летовища, де на них вже чекає автобус, який везе їх до готелю. Далі частина іракців справді лишається оглядати Білорусь, зате друга частина негайно або через кілька днів їде на кордон.
Бюлетень іракської туристичної фірми із цінами на поодинокі готелі, фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
В інтернеті чимало груп та чатів, на яких іракці докладно описують, де, що і як треба робити. Нижче наведений приклад одної з таких інструкцій:
Фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
Переклад:
У Білорусь летиш літаком із Багдаду за 550-700 доларів.
У Мінську відпочиваєш один день, другого дня заходиш в автобус і за 20-25 доларів їдеш до найближчого пункту при литовському кордоні – називається Ліда, прикордонна зона між Литвою та Білоруссю.
Мусить вас бути кілька, щоб ви собі взаємно допомагали при перетині кордону.
Потім, як через білоруські ліси пройдете кордон – треба заплатити контрабандистові 1000-1500 доларів за транспорт до Вільнюса. Тоді ти вже в Литві – можеш собі відпочити, але подальше від поліції.
Їдеш спеціальною машиною контрабандистів – домовляєшся щодо ціни з водієм та й їдеш – платиш щойно, як тебе довезуть до місця, яке звуть Сувалки – тут ти вже в’їхав до Польщі, тобто до ЄС.
Вибираєш, в якій країні хочеш отримати дозвіл на перебування – долучаєш до місцевих арабських груп у соцмережах – знаходиш водіїв фур, які підвезуть тебе до вибраної держави – платиш лише якісь копійки за пальне.
Не кажи, в котрій державі хочеш затриматися, намагайся уникати поліції, одягайся просто, охайно, щоб не кидатися в очі, ведися скромно.
Коли доїдеш до країни призначення – зголосися до влади і заяви, що ти біженець, і підготуй відповідні документи, щоб там залишитися (кожна країна має інші документи та вимоги).
Нижче – відео записане одним із іракців, яке поетапно показує подорож:
Відео: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy
Під час перетину кордону мігранти мають всебічну підтримку з боку білоруських спецслужб. Білоруські прикордонники відповідають (звісно, анонімно), що отримали усний наказ примикати очі на нелегальних мігрантів. Солдати строкової служби кажуть, що тепер охороною та патрулюванням кордону займаються не звичайні прикордонники, тільки ОСАМ – спецназ прикордонних військ – найбільш елітна частина в Білорусі, де свого часу служили старші сини Лукашенки. ОСАМ направляє мігрантів, куди вони мають йти тощо.
Існують записи FRONTEX, на яких помітно машини супроводу білоруської прикордонної сторожі разом із великими групами мігрантів, яких женуть аж до самого кордону. Існують також світлини білоруських фермерів, на яких помітно, як білоруські прикордонники усувають колючий дріт, щоб полегшити мігрантам перетин кордону.
Фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
Точно про це ж саме каже BYPOL – організація, яку заснували у Варшаві колишні офіцери білоруських силових структур, які покинули службу після президентських виборів торік і мусили виїхати з країни. За їхніми інформаціями, операція перекидання мігрантів через кордон Білорусі з ЄС була підготована ще в роках 2010-2011 роках і називається Операція «Шлюз». Її авторами були шеф КДБ Іван Тертель та його брат Юрій – тоді головнокомандувач ОСАМ. 10 років тому це мало на меті змусити Європу платити данину на зміцнення кордонів (до речі, виявилося, ефективним, бо Білорусь справді отримала від ЄС десятки мільйонів євро на цю мету). Білоруська поліція розробила цілу схему, у яку задіяно КДБ, ОСАМ та російську ФСБ, але наказали їм припинити справу.
Фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
Тепер масштаб цієї операції значно поширено. За повідомленнями BYPOL та активних прикордонників, ОСАМ надалі бере у ній активну участь. В операцію заангажовано також військо. Існують світлини, на яких мігрантів привозять на кордон автобусами, що належать білоруському Міністерству національної оборони (нуль в кінці номерних знаків).
Фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
BYPOL оприлюднив також запис розмови шефа ІІІ Відділення ҐУБОПіК (білоруської політичної поліції) – Міхаіла Бєдункєвича. Йому дзвонить один із чиновників і запитує, що йому робити, бо чергові африканські футболісти втекли із футбольного табору. Бєдункєвич відповідає, що нічого не треба робити, бо такий наказ міністра внутрішніх справ.
Крім того, білоруські чиновники самі кажуть про це відверто. З початком липня союз журналістів режиму оприлюднив заяву: «Кількість біженців африканського та азійського походження, які потрапили в Литву та Латвію через Білорусь, – вже понад тисяча осіб. До кінця місяця це число перевищить 5 тисяч. Якщо відкриється ще т. зв. „польський коридор”, число біженців сміло можна помножити на 3».
Білоруське державне телебачення відверто погрожує Заходові не лише біженцями, але також контрабандою наркотиками: «Незабаром наші литовські та польські брати матимуть важко. Вони не дали раду припинити контрабанду сигарет, а вже наближається контрабанда героїну в промислових масштабах».
Білоруські прикордонники кричать на мігрантів, щоб вони не стояли по білоруській стороні, тільки йшли на територію Литви:
Відео: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy
Впродовж цілого червня та липня все йшло по думці Лукашенки. Мігрантів ставало дедалі більше. Литва будувала чергові наметові містечка та влаштувала нові центри реєстрації біженців, спричинюючи протести місцевих громад. Мігранти задіяли бунти й тікали із цих таборів. Міністр закордонних справ Литви особисто їздив у Багдад, де в цій справі зустрічався з прем’єром Іраку, але, попри те, число мігрантів постійно зростало. Замість десяток осіб денно на початку червня, у липні це були вже сотні осіб денно. І не лише з Іраку – почали доставляти також людей з Африки (насамперед з Конго та Камеруну, нижче – докладні статистики із розподілом на вік, національність тощо).
Фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
3 серпня Iraqi Airways проголосили відкриття трьох нових сполучень до Мінська – з Ербіля, Басри та Сулейманії. Причому, вже у перший день всі квитки випродано до листопада. Здавалося, що криза буде погіршуватися, аж 4 серпня Литва проголосила, що вже не прийматиме мігрантів, тільки буде їх завертати на кордоні. Водночас 7 серпня, завдяки втручанню Брюсселя, Ірак припинив усі авіасполучення із Білоруссю. Відтак тисячі мігрантів, яких Білорусь завезла на свою територію, щоб опісля перекинути їх в Литву, застрягли в Білорусі.
Один із інцидентів на кордоні. Білоруські прикордонники, витісняючи мігрантів, самі перетнули литовський кордон:
Відео: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy
У відповідь Лукашенка послав на кордон солдатів внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (жандармів), які почали влаштовувати кордони, щоб не дозволити жодному з мігрантів повернутися углиб Білорусі. Водночас почалися пропагандивні заходи в білоруських режимних ЗМІ, направлені проти литовської прикордонної сторожі – що це нацисти, що знущаються над біженцями тощо. Крім того, 4 серпня обвинуватили литовців у вбивстві одного з мігрантів (39-річний Jafar Hussein Yusuf Alharis справді був знайдений мертвим, але офіційна версія білоруської влади має стільки неточності, що не можна виключити, що за цим стоять білоруські служби – хоча б те, що КДБ наказало зорганізувати протест у зв’язку з його смертю перед литовською амбасадою в Мінську за день до його смерті!)
Перша жертва білоруської гібридної війни – 39-річний іракець Jafar Hussein Yusuf Alharis, фото: http://waidelotte.org/operacja-sluza-co-naprawde-sie-dzieje-na-polsko-bialoruskiej-granicy (screenshot)
Однак, провокації не спрацювали – Литва не змінила тактики й тільки впродовж першого тижня завернула майже 1500 мігрантів. 13 серпня литовське Міністерство внутрішніх справ оприлюднило заяву, що становище на кордоні стабільне. Відтак білоруській владі залишився лише варіант висилати цих людей в Литву та Польщу, бо відчайдушні мігранти вже почали займати покинуті будинки у прикордонних білоруських селах. Варто підкреслити, що спочатку ціль атаки становила виключно Литва, бо її дії для білоруського режиму набагато більш небезпечні, ніж те, що робить Польща чи Латвія. Однак те, що тепер відбувається на польсько-білоруському та білорусько-латвійському кордоні, – не повністю навмисна атака, тільки більш спроба дати собі раду з мігрантами, які залишилися в Білорусі після закриття Литвою кордону.
Хоча не означає це, що кількість мігрантів, які намагаються перетнути польський кордон, зменшуватиметься. Лукашенка вже заявив, що буде транспортувати більше мігрантів та біженців, у тому числі з Афганістану. Іракці після запровадження заборони прямих польотів почали літати чартерними літаками Ербіль-Стамбул-Мінськ. Крім цього, через Стамбул в Білорусь прибувають численні групи з цілого Близького Сходу та Африки.
Доки кордони Білорусі з Польщею та Латвією залишаються нещільними, можна сподіватися, що операція «Шлюз» надалі триватиме. А споглядаючи на те, що тепер відбувається в Польщі, не можна виключити, що чергова, тепер вже спланована, атака буде направлена саме на Польщу.
Автор: Тадеш Ґічан, переклад: Андрій Рибалт