«Обсяг можливих поставок газу на підставі підписаних контрактів свідчить про те, що ми практично досягли незалежності від російських поставок», - заявив нещодавно в розмові з виданням «Dziennik Gazeta Prawna» віце-прем'єр-міністр, міністр державних активів Яцек Сасін. «Ми не будемо стояти під ганебним стовпом енергетичного шантажу», - додав він. Інша ситуація, коли мова йде про країни Європи, і особливо про Україну. Про ціни на газ та шантаж Ґазпрому у контексті газогону Nord Stream 2 на хвилях Польського радіо 24 говорили польські експерти.
Нідерландська екс-міністр інфраструктури та водного господарства Кора ван Ньівенгейзен відмовилася від своєї посади і з 1 жовтня стала очільницею лобістської групи концернів Shell, BP та Ґазпрому. За словами видання De Telegraaf, вона зароблятиме 250 тисяч євро щомісяця за два дні роботи на тиждень. Зауважу, що це черговий західний політик, якого наймає російський монополіст і який стає вірним лобістом інтересів Ґазпрому, а відтак російської агресивно-окупантської політики. Тут слід нагадати, що Кора ван Ньівенгейзен представляє країну, громадян якої найбільше загинуло у катастрофі збитого російськими окупантами на Донбасі літака рейсу MH17.
Експосол Польщі в Україні Ян Пєкло переконаний, що цей один з прикладів дуже погано свідчить про політичну еліту Європейського Союзу, передусім про західну її частину:
«У списках, найнятих Ґазпромом, немає політиків та експертів із Центральної та Східної Європи. Чи це така випадковість? Чи нехтування? Але масштаби цього явища жахливі. Я розумію, що пані голландська міністр, можливо, має виплатити якийсь кредит… Але як політика країни Євросоюзу її поведінку слід засудити».
Подібної думки експерт із енергетичних питань, головний редактор порталу BiznesAlert.pl Войцєх Якубік, який бачить велику роль західних політиків в успіху інтересів Росії, зокрема, на енергетичному ринку Європейського Союзу у вигляді газогону Nord Stream:
«На жаль, є великий вплив російських політиків на енергетичну та кліматичну політику ЄС. Якби не сильна залученість ексканцлера Німеччини Ґергарда Шредера, не було б першого Nord Stream, якби не сильна активність кількох міністрів у німецькому уряді, суперечливе ставлення Анґели Меркель, не було б і другого проекту. Є фінансові та ринкові аргументи, щоб не залежати від одного постачальника, тому що тоді ви можете отримати набагато менш привабливу пропозицію. Є ряд аргументів проти користування послугами Ґазпрому, але є політики, які завжди будуть його відстоювати».
За словами Якубіка, якщо поглянути на історію Радянського Союзу, то помітні подібні речі у діях із нинішньою Росією, яка використовує так звані активні ресурси, різні інструменти, що встановлюються багатьма роками у західній політиці, аби впливати на неї ззовні та корумпувати колишніх високопоставлених західних політиків.
На думку екс-посла Польщі в Україні Яна Пєкло, дуже виразно видно, що у країнах Центральної та Східної Європи є абсолютно інше ставлення до цієї проблеми:
«Ми більш стійкі щодо різних спокус. Можливо саме тому у Росії немає потреби робити подібні пропозиції політикам з нашої частини Європи. Хоча безумовно, російська агентура працює і вона є теж у наших країнах. Але Росії залежить саме на здобуванню важливих політиків Західної Європи, оскільки вона певною мірою захоплюється Росією і яка охоче на такі угоди погоджується, адже йдеться також про величезні гроші. Тому можна говорити про певний опір та відсутність волі співпраці серед політичної еліти нашої частини Європи».
Войцєх Якубік погодився із Яном Пєклом, і додав, що, наприклад, у Польщі чи Литві значно важче Росії здобути політиків, котрі би дбали про її інтереси, оскільки є сильний опір та жорстка політика щодо Росії. Хоча, як нагадав він, у Центральній Європі є теж дуже проросійські країни, зокрема в енергетичній політиці, як, наприклад, Угорщина, яка будує свою політику під диктовку Путіна, при чому, як зауважив він, не тільки в енергетиці:
«Варто теж підкреслити, що наші країни дуже часто не згадуються у різних дискусіях, тому не настільки важливі у цих суперечках. Але саме у суперечці на тему Nord Stream 2 ми відіграли дуже важливу роль і цим, на мою думку, ми заскочили росіян, котрі протягом двох років не могли завершити цей газогін. І вже тільки це можна назвати нашим успіхом, адже у Москві вважали його неминучим».
Напередодні зими Росія дедалі більше лякає Європу нестачею газу, вдається до шантажу та маніпуляцій. А відтак не дивно, що нещодавно ціна на газ на європейському ринку вперше в історії перевищила абсолютно рекордні 1000 доларів за 1000 кубометрів. При цьому Москва зменшує транзит газу так званим Ямальським газогоном, що проходить Польщею, не згадуючи вже драматичного обмеження обсягів транзитного газу до Європи територією України. І вкрай невигідної Києву газової угоди між Росією та Угорщиною. Все це робить Кремлем, аби швидше змусити запустити Nord Stream 2, - наголошує Войцєх Якубік:
«Бо якби насправді росіянам було важливо збільшити постачання газу до Європи, то вони зробили це вже сьогодні чи завтра з використанням українських газогонів. Вони цього не роблять, бо готують новий транспортний шлях Балтійським морем через Nord Stream 2 і Nord Stream 2, аби обійти Україну. Це робиться з політичних міркувань і цілей, яких ми ще не знаємо, проте які можуть бути пов’язані з нової збройною агресією Росії. А тому – це замилювання очей, а спорожнення газосховищ в Європі завершиться тим, що росіяни хапають за гаманці європейців на Заході, аби змусити їх до певних рішень. Можна сказати, що Росія вже застосовує газову зброю проти Європи, цього разу Західної Європи».
Все це безперечно свідчить, що Росія не є надійним партнером. Але чи в Європі хочуть розуміти це? Те, що Москва вважає газ та енергетичні ресурси зброєю в геополітичній боротьбі. На думку Яна Пєкла, країни Центральної та Східної Європи повинні, як він висловився, допомогти колегам на Заході «побачити та зрозуміти це». Водночас наразі він теж не бачить готовності та рішучості ані у Вашингтоні, ані в Європейському Союзі для введення проти Росії додаткових санкцій. «На жаль, ми прирікаємо себе на сценарій шантажу з боку Росії», - додає Войцєх Якубік:
«Це сценарій, у якому ми будемо чекати на чергові ворожі дії Росії проти України. А в Євросоюзі, як і в 2014 році, відреагують тільки після того, як „молоко насправді розлиється”, а розлитися воно може дуже широко. Ще невідомо, якими будуть дії Росії в опалювальний сезон, коли ціни на газ далі будуть рекордними і взагалі його може не вистачати. Центрально-Східна Європа, Польща та Україна, мають запаси газу саме тому, що не забувають про безпеку. Але коли Nord Stream 2 запустять, може ще статися щось несподіване, наприклад, Росія закрутить газовий кран транзиту територією України, яка не готова до зупинки постачання газу, оскільки їй тоді загрожує крах газотранспортної системи, економіки та політична дестабілізація».
Як із жалем зауважив Ян Пєкло, на жаль, Захід не думає у категоріях реальної політики, а у категоріях побажань і хоче, аби Росія була партнером для нього. «Все це може дуже болісно завершитися, адже Москва може вчергове допровадити до трагічних подій в Україні, і Європа у певний момент відчує себе повністю безсилою, і лиш тоді, можливо, Захід зрозуміє, що цього можна було уникнути та запобігти цьому. Однак може бути вже запізно», - підсумував екс-посол Польщі в Україні.
PR24/Т.А.