Польща наразі не хоче поступатися у питанні збільшення числа дозволів для вантажівок з України. У свою чергу, Київ продовжує блокувати залізничний маршрут LHS (з Китаю – ред.). Виграти на цьому можуть маршрути з Китаю, що оминають Польщу. Про це пише свіже видання «Dziennik Gazeta Prawna».
«У тіні російсько-української напруженості не згасає інша суперечка – на лінії Київ-Варшава, хоча економічна. Частина експертів називає її однією з найбільших криз у економічних відносинах Польщі та України», - зазначає газета.
Як нагадує видання, вже майже два місяці Укрзалізниця блокує транзит товарів потягами з Азії, зокрема з Китаю до Польщі, що сильно б’є по польських залізничних компаніях – PKP Cargo і PKP LHS – оператора ширококолійного маршруту, значення якого зросло під час пандемії. Через українську блокаду полякам не вдалося реалізувати плани зі збільшення числа товарних перевезень з Китаю цією залізницею.
Додатково українська сторона анонсувала новий рух - Укрзалізниця на початку лютого хоче повністю зупини експорт до Польщі у власних вагонах, позаяк перевезення маршрутом LHS здебільшого здійснюється українськими вагонами.
«За оцінкою PKP згадана практика є незрозумілою та шкідливою для бізнесу, що впливає на фінансове становище не тільки залізниці Польщі та України, але також китайських та європейських адміністраторів вантажів», - сказав Анджей Ольшевський із управління залізничної компанії PKP.
Як пише видання, хоча Україна офіційно про це не говорить, але за словами українських ЗМІ, блокування потягів з Китаю до Польщі – це форма реторсії за те, що польський уряд не хоче погодитися на збільшення кількості дозволів для вантажівок з України, що їдуть через Польщу на захід Європи.
Як нагадує газета, суперечка розпочалася в 2018 році, коли Варшава зменшила для України ліміти із 200 тис. до 130 тис. а після протестів Києва до 160 тис. дозволів на рік, пояснюючи це диспропорцією між числом використаних лімітів з польського та українського боку, заторами на кордоні та корупцією у розподілі дозволів між конкретними перевізниками. За словами ж Києва, менші ліміти зменшують можливості розвитку закордонної торгівлі.
В інтерв’ю порталу RynekInfrastruktury.pl Мустафа Найєм, заступник міністра інфраструктури в уряді України, нещодавно ствердив, що менші обмеження для вантажівок означають великі проблеми, оскільки не може експортувати необхідної кількості вироблених там товарів. «Польща – наш великий союзник. Нам важко знайти пояснення, чому вона обмежує нам доступ до європейського ринку», – сказав Найєм.
За словами речника Міністерства інфраструктури Польщі Шимона Гуптися, «проводяться дипломатичні заходи та розмови на рівні міністрів інфраструктури та між бізнес-партнерами, у справу залучені МЗС Польщі та Посольство Республіки Польща в Україні, але, на жаль, поведінка української сторони з підприємницького та юридичного погляду залишається необґрунтованою». «Ми розраховуємо на те, що у результаті розмова українська сторона скасує обмеження (…)», - сказав Гуптись, але при цьому не прокоментував питання, чи Польща погодиться на збільшення числа дозволів для вантажівок з України.
За неофіційною інформацією «DGP», транспортну суперечку найближчим часом обговорять у Києві. Початково відомо, що Варшава хоче бути досить жорсткою у цьому питанні і напевно не погодиться надто легко на збільшення частки українського вантажного транспорту в Польщі.
Адріан Фурґальський, президент групи економічних радників TOR, у коментарі виданню визнав, що у Польщі є підстави захищати польський ринок вантажних автоперевезень. Все через набагато більшу важливість для економіки Польщі автомобільного транспорту, ніж залізничного.
«Dziennik Gazeta Prawna» теж зауважує, що місячна блокада залізничного транзиту з Азії через Україну до Польщі зменшуватиме теж значення Польщі на Новому шовковому шляху (транспортний маршрут для переміщення залізничних вантажів і пасажирів суходолом від промислових центрів Китаю до Європи – ред.).
І як наголошує газета, на цьому все більше виграватимуть маршрути, що оминають Польщу. У випадку з Україною китайці намагаються розвинути відгалуження до Угорщини та Словаччини. Як нещодавно визнав експерт Центру східних досліджень Якуб Якубовський, торговий транзитний маршрут ЄС-Китай через Україну в більших масштабах стартував лише у 2021 році. В основному це пов’язано з фактичним вичерпанням пропускної спроможності головного білоруського коридору – як відгалуження до польського населеного пункту Малашевіче та російського Калінінграду.
«Схоже, невдовзі угорці можуть заволодіти значною частиною транспортного пирога. Зараз інтенсивно модернізують залізничний вузол „Загонь” біля кордону з Україною. Влада Будапешта сподівається, що щорічно до ЄС з Китаю цим маршрутом буде прибувати тисяча поїздів, що складатиме приблизно сьогоднішню потужність терміналу в Малашевіче», - пише «DGP».
«Dziennik Gazeta Prawna»/Т.А.