«Авіакатастрофа президентського Ту-154 поблизу російського Смоленська 10 квітня 2010 року стала шоком для Польщі та світу. 96 людей, які уособлювали польську політичну та військову еліту, загинули одразу. Окрім президентського подружжя Качинських Лєха і Марії, на борту були парламентарі, урядовці, військові, керівники різних держустанов, католицькі і православні єпископи. За іронією долі, делегація прямувала в Катинь для участі у меморіальних заходах з нагоди 70 роковин розстрілів НКВС СРСР польських військових. Тоді у 1940 році було вбито понад 20 тисяч полонених військових офіцерів Польщі. Саме так радянська влада знищувала тогочасну польську еліту. А маленьке село Катинь на Смоленщині стало символом і сакральним місцем страшної трагедії для польської нації», - каже доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький.
Менше, ніж через століття, за іншого російського керманича, історія з масовим знищення представників польської еліти повторилась. Розслідування Смоленської катастрофи тягнулось роками. Намагання пролити світло на причини авіатрощі під Смоленськом ставили більше запитань, аніж було відповідей. Серед початкових версій, яких дотримувались комісії двох країн щодо причин аварії - помилки польського пілота та російського диспетчера, складні погодні умови, туман... У січні 2011 року Міжнародний авіаційний комітет оприлюднив доповідь у якій відповідальність за трагедію була покладена на пілотів. Непрямою причиною катастрофи була названа недостатньо кваліфікована підготовка борту та екіпажу. Досі залишається загадкою, чому пілоти вирішили сідати у Смоленську за несприятливих погодних умов.
Попри обіцянки сприяти розслідуванню катастрофи під Смоленськом Москва натомість приховувала інформацію та саботувала слідство, не надаючи польській стороні доступ до уламків літака.
«Технічне розслідування мало б проводитись згідно з міжнародними вимогами ІКАО – міжнародна організація цивільної авіації. І наче воно так і проводилось, але у Росії, де є міжнародний авіаційний комітет, який відповідає за такі розслідування , - розповідає авіаційний експерт Василь Шевченко. На думку фахівця, розслідування повинно мати продовження і його треба розглядати на міжнародних майданчиках. Бо першочерговий технічний звіт, який був оприлюднений - є фактично фальсифікацією», - зазначив авіаексперт Василь Шевченко.
«Аби маніпулювати настроями суспільства та затьмарити причини Смоленської катастрофи, кремлівський апарат задіював потужний механізм фейків, зокрема, і у польськомовних ЗМІ. Журналістам у Польщі у момент Смоленської катастрофи було важко працювати. Особливо тим, хто хотів знати правду. Таким був результат політичного становища в країні», - згадує журналіст, директор і головний редактор Польського радіо для закордону Андрій Рибалт.
Кардинальні зміни в розслідуванні почались у 2015-му, коли в Польщі до влади прийшли представники партії «Право і справедливість». Почали з’являтись інші версії. Тодішній міністр оборони Польщі Антоній Мацєревич офіційно відкинув висновки попереднього звіту, назвавши їх «сфальсифікованими». У 2016-му - в Польщі поновили розслідування, створивши відповідну комісію. За рік посадовець назвав катастрофу під Смоленськом - терактом, а також заявив про наявність незаперечних свідчень російської відповідальності. Після чого польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення на адресу російських диспетчерів з «несвідомого» на «свідоме» доведення ними екіпажу президентського літака до авіатрощі. Слідчі Національної прокуратури Польщі намагались через суд арештувати трьох диспетчерів, які чергували в аеропорту Смоленськ-Північний в день аварії польського президентського літака. Проте російська сторона відмовилась їх видати.
Попри час і результати розслідування у Смоленській катастрофі все ж бракувало ясності.
Кардинальним чином змінив ставлення до авіатрощі технічний звіт Підкомітету Міноборони Польщі. Головною причиною трагедії називався не людський фактор, а 2 вибухи на борту літака. Згідно з технічним звітом – літак був знищений у повітрі. Те, що літак підірвали вибухівкою підтвердила і британська лабораторія судово-вибухових речовин.
Згодом у висновках парламентської комісії Сейму Польщі з питань повторного вивчення причин та обставин аварії Ту-154 було підтверджено розчленування президентського авіалайнера у повітрі внаслідок двох вибухів. Зазначалось і те, що російські слідчі намагалися приховати докази вибухів на борту.
«Те, що Смоленська авіатроща ретельно спланована та здійснена спецоперація російських спецслужб, не викликає сумнівів», - каже історик і колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який втратив у авіатрощі свого польського колегу.
Росія досі заперечує і відкидає будь-яку свою причетність до катастрофи літака із усім керівництвом Польщі на борту. У слідчому комітеті Росії заявили, що розслідування не знайшло підтвердження версії польської сторони. А господар кремля путін навіть наголосив, що раз вибухівку заклали в польському аеропорту, то це провина самих поляків. А для того, аби посіяти сумніви у суспільстві російська влада намагалась не раз переводити висновки звіту у площину внутрішньо-політичної боротьби в Польщі, мовляв, всі результати забарвлені політикою і є інструментом з’ясування політичних стосунків між польською владою та опозицією.
Ярослав Качинський, брат загиблого президента Лєха Качинського, Голова партії «Право і справедливість» і віце-прем’єр у справах безпеки, нещодавно в ефірі Польського радіо, сказав, що нині Польща не має сумнівів, що в аеропорту Смоленська стався замах. І за ці 12 років, незважаючи на процесуальні складнощі, польське суспільство дуже багато знає про те, що відбулося насправді.
Смоленська катастрофа – це і українська трагедія. Адже в авіатрощі українці втратили справжнього друга нашої держави. Президент Лєх Качинський завжди підтримував незалежну України, вірив у її перспективу і лобіював інтереси українців на міжнародній арені.
В авіакатастрофі загинула і Анна Валентинович, етнічна українка, одна з засновниць профспілки «Солідарність». Два роки тому у центрі Києва навпроти посольства Польщі - легендарній жінці встановили пам’ятник, що став символом братерства між українцями і поляками.
Про Смоленську катастрофу у ключі співчуття і розуміння трагедії народом говорив цими днями і президент України Володимир Зеленський. Під час зустрічі з польським колегою Анджеєм Дудою український лідер сказав, що нині, після того як росія вторглась війною на територію України, міцнішає усвідомлення того - чому українцям та полякам настільки важливо боротись за свободу разом.
Нині 12 роковини Смоленської катастрофи ми вшановуємо на тлі широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, бомбардування українських міст, масових вбивства та катувань мирних жителів. І згадуємо пророчі слова покійного президента Польщі Лєха Качинського, сказані ним у Тбілісі у 2008 році про масштаби російської агресії, цитую: «Сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а пізніше, можливо, прийде час і на мою країну, на Польщу». Це «завтра» для України вже прийшло повномасштабною війною 24 лютого 2022 року. Та стало відлунням Смоленської трагедії у нашому сьогоденні.
Світлана Мялик