27 квітня міністерка клімату та навколишнього середовища Анна Москва розповіла про зустріч із віцеканцлером Німеччини Робертом Хабеком, яка відбулася напередодні. Вона нагадала, що Хабек «заявив про відкритість щодо санкцій стосовно російської нафти».
«На даний момент по всій Європі тривають пошуки незалежних, диверсифікованих, альтернативних джерел постачання та переробки цієї нафти», — сказала вона. Міністерка повідомила, що разом із Хабеком «розпочато аналіз наших можливостей, солідарності та підтримки з німецького боку». «Цими днями ми перевіряємо свої можливості, адже у нас є різні види імпортної нафти», — сказала вона. Анна Москва також зазначила, що метою німецької політики не була диверсифікація поставок нафти.
«Отже, німецька інфраструктура значною мірою (...) підготовлена лише до отримання російської нафти. Тому необхідна співпраця компаній, великі, інтенсивні технічні та аналітичні переговори, щоби перевірити, які види ми імпортуємо, наскільки це співробітництво можливе. Ми готові висловити свою солідарність з Німеччиною в конкретних фактах, підтримати її у повному відході від нафти та від російських ресурсів, але це вимагає роботи», — підкреслила міністерка.
Експерти зазначають, що угода між Польщею та Німеччиною дозволить Німеччині приєднатися до нафтових санкцій проти росії. Нафтопереробний завод у Шведті постачає 90% палива для Берліна, Бранденбурга та Мекленбурга-Передньої Померанії (= 10% від усього попиту Німеччини на паливо). Він потребує близько 12 мільйонів тонн сирої нафти на рік. Зі Шведта сира нафта перекачується на НПЗ Спергау, якому потрібно близько 11 мільйонів тонн сирої нафти на рік. Спергау постачає паливо в Саксонію, Саксонію-Ангальт і Тюрингію, а також є основним виробником метанолу в Німеччині. Обидва нафтопереробні заводи залежать від сирої нафти, яка тече по нафтопроводу «Дружба», оскільки потужність нафтопроводу «Росток-Шведт» занадто мала. Якби Німеччина приєдналася до нафтових санкцій проти росії, обидва НПЗ довелося б закрити через відсутність нафти у нафтопроводі «Дружба».
З іншого боку, польський поморський трубопровід, який проходить від Ґданська до Плоцька, має потужність 30 мільйонів тонн на рік і з’єднується в Плоцьку з нафтопроводом «Дружба». Нінішня угода між Німеччиною та Польщею дозволяє Німеччині відправляти нафту в Ґданськ, а потім закачувати її в Поморський нафтопровід і перекачувати звідти до Шведта.
Після оголошення про угоду росія негайно перекрила Ямальський газопровід, погрожуючи Німеччині, що у разі, якщо вона приєднається до нафтових санкцій, її буде відключено від газу. Тепер усе зводиться до того, чи Олаф Шольц піддасться на шантаж Росії.
Niezależna.pl/М.Ш.
