У Польщі з 5 мільйонів індивідуальних житлових будинків 70% не відповідають нормам енергоефективності. В результаті річні витрати на опалення типового будинку площею 118 кв. м, обладнаного вугільним котлом та старими дверима і вікнами, на даний момент становлять близько 6 тисяч 500 злотих (півтори тисячі євро). Після модернізації, утеплення та заміни деревини ця вартість може знизитися навіть до 1 тисячі 800 злотих на рік – оцінили аналітики у звіті «Хвиля оновлення - це шанс для розвитку Польщі після пандемії». Це також показує, що в Польщі широкомасштабна термомодернізація житлових будинків, яка впроваджується завдяки стратегії ЄС, може після пандемії стати рушійною силою національної економіки та створити навіть кілька сотень тисяч нових робочих місць.
Опублікована в листопаді 2020 року, Стратегія Європейського Союзу щодо так званої хвилі оновлення житла, спрямована на покращення енергетичної характеристики будинків. За даними Європейської Комісії у масштабі усього Євросоюзу, житлові будівлі відповідають за 40% енергоспоживання і 36% викидів парникових газів. Однак щороку лише близько 1 відсотка з них піддаються енергоефективному оновленню. Тож, передбачається, що протягом наступних 10 років нарощування темпів реконструкції житла принаймні вдвічі, поліпшить і якість життя людей у Європі, і кількість викидів парникових газів зменшиться.
– Хвиля реновації повинна дуже позитивно вплинути на якість повітря, ми чудово знаємо, що переважна більшість смогу, який витає у повітрі, пов’язана з низькою емісією. Вона здебільшого створюється індивідуальними житловими будинками, а це саме вони становлять основу об’єктів для відновлення.
Наголошує директор фірми ROCKWOOL Polska (світового лідера з виробництва кам’яної мінеральної вати, постачальник продукції для підвищення енергоефективності будівель), Анджей Кєлар.
А нас цікавить, чи готова Польща до такого великого масштабу інвестицій?
- Масштаб інвестицій, пов’язаних з цією хвилею реновації, дійсно винятковий. Якщо справді усі задумані плани будуть здійснені, то це для нашої економіки означає багато викликів. Особливо якщо говорити про кількість працівників, які будуть потрібні для реалізації задуманого. Та, все ж, мені здається, що економіка, яка змогла останніми роками сприяти величезному зростанню кількості нових будинків, зможе впоратися з ремонтами особливо індивідуального житла.
Як така реновація будинків вплине на щоденне життя громадян?
– Хвиля реконструкції будівель дуже сильно вплине на комфорт життя поляків. Тому що переважна більшість будинків, які повинні підлягати такій реновації, знаходяться у місцях доброї інфраструктури - у центрах міст і в добре облаштованих передмістях, таких, де інфраструктура зберігається роками і ми не мусимо її створювати від початків. Тобто, там є садочки, школи та інші об’єкти потрібні для життя, але немає добре утеплених будинків. Якщо ми їх утеплимо, інфраструктура залишається, а якість життя поліпшиться.
Чи така хвиля реновації вплине на якість повітря?
- Хвиля реновації будівель в Польщі може мати неабиякий внесок у поліпшення якості повітря. Обмеження використання енергії на основі термомодернізації, призведе до меншого використання палива і може обмежити виділення викидів у даній місцевості. Термомодернізація може також позитивно вплинути на боротьбу з енергетичною бідністю, це станеться завдяки зниженню потреб на тепло взимку і на холод влітку, тому ми зможемо у приміщеннях будинків значно зменшити рахунки за енергію.
Хвиля реновацій, завдяки обмеженню потреби в енергії, що пов’язане з меншим рівнем забруднення повітря, може позитивно вплинути на якість повітря в Польщі.
Аналітик з Фонду Варшавський інститут економічних досліджень «WiseEuropa» Пьотр Хжановський також наголошує, що широка термомодернізація будівель створює можливість зменшити явище енергетичної бідності. Підраховано, що в Європі від цього страждають до 34 мільйонів людей, які не можуть дозволити собі опалювати власний будинок. З іншого боку, у Польщі – за підрахунками Інституту структурних досліджень – це явище стосується 1 мільйона 300 тисяч домогосподарств і понад 12% населення, що становить близько 4,6 млн осіб. Понад 3/4 з них проживають у селах і невеликих містах, близько 1/4 – це пенсіонери.
Президент правління Асоціації роботодавців виробників матеріалів для будівельної промисловості, він теж викладач Варшавської Політехніки Шимон Фірлонґ також відповів на питання – чи Польща готова до проведення масштабної реновації будинків:
- Якщо йдеться про термомодернізацію і збільшення її масштабів у майбутньому, то ми можемо сміливо сказати, що польські виробники будматеріалів готові з точки зору забезпечення матеріалами. Є вироби, що їх використовують у комплексних термомодернізаціях – такі елементи як вікна, ізоляційні матеріали, системи центрального опалення чи теплої ужиткової води. Йдеться також про системи відновлювальних джерел енергії. Тобто, база є і ми маємо нові технології, які з’являються на ринку.
Разом з тим, ми також маємо експертів, які знають як такі інвестиції втілювати у життя, як застосовувати такі технології і реалізувати їх у будівництві.
Ми лише мусимо підготуватися до масштабів такої модернізації і укомплектувати відповідні спеціалізовані команди, які могли б робити таку модернізацію комплексно. Тобто, на сьогодні ми маємо експертів лише однієї сфери діяльності, але було б добре, щоб у майбутньому створювалися фірми, які могли б робити такі послуги комплексно, щоб полегшити інвесторові увесь процес модернізації.
Бо якщо він рішиться на оновлення певного об’єкта, то для нього може бути проблемою пошук відповідних спеціалізованих бригад, різних експертів від вікон, від перегородок, від різноманітних систем. Тобто, необхідні робочі команди фахівців і виконавців, а також координаторів, які могли б усе це скласти до купи. Щоб інвестор міг зустрітися з координатором і розмовляти лише з ним, або з однією фірмою, а згодом здійснити увесь цей процес від початку до кінця, щоб полегшити і прискорити усю роботу.
Який економічний ефект матиме увесь цей процес загальної, глибокої термомодернізації житлових будинків?
- Поширена термомодернізація будівель позитивно вплине на економіку принаймні в кількох аспектах. Перше, – це виробники будівельної продукції, бо зросте попит на їхню продукцію. Ми також можемо говорити про створення нових робочих місць у так званих, зелених спеціалізаціях, які сприяють економії енергії. Ще одним позитивним впливом на економіку буде також зменшення залежності від зовнішніх постачальників енергії. Сьогодні велика кількість використаної енергії в Польщі надходить завдяки експорту. Якщо ми проведемо загальну термомодернізацію і обмежимо кількість цієї енергії, а водночас будемо використовувати відновлювані джерела, то ми також зменшимо нашу залежність від зовнішніх постачальників, що корисно для економіки і впливає також на зменшення витрат за її користання будівлями.
Все це корисно впливає на розвиток країни. Треба також подумати про майбутнє, бо може виявитися, що така добра кон’юнктура, яка існує сьогодні, дуже довго не триватиме, може надійти криза. І якби у майбутньому ми дійсно мали б справу з такою ситуацією, коли динаміка розвитку житлового ринку в Польщі зменшиться і буде менше нових, житлових інвестицій чи офісних будинків, то тоді усі оті працівники, усі фірми, що задіяні у цій сфері, мали б можливість продовжувати свою діяльність, наприклад, у процесі термомодернізації вже наявних будинків. І підтримка цього процесу з точки зору такої підготовки на можливі проблеми у майбутньому, - це дуже добрий хід.
Важливо, що термомодернізація дозволяє не лише виконувати зобов’язання ЄС у сфері охорони навколишнього середовища, але й створювати робочі місця. Як показують звіти Інституту структурних досліджень та Європейського кліматичного фонду, в результаті широкомасштабної термомодернізації, що підтримується фінансовими інструментами, у Польщі щороку може бути створено до 100 тисяч нових робочих місць, безпосередньо пов’язаних із будівництвом та 200 тисяч в інших галузях економіки.
Під час дискусій, організованих у рамках дебатів «Шостої паливної кампанії», спрямованої на просвітництво та популяризацію енергоефективності будівель, експерти обговорили шанси і можливості, що їх відкриває така хвиля ремонтів. Це соціальна комунікаційна кампанія, яка з 2007 року просуває тему енергоефективності та енергоощадження. Її мета – показати переваги системного підходу до підтримки енергоефективності в будівлях. Останній звіт кампанії «Хвиля оновлення - це шанс для розвитку Польщі після пандемії», доступний на інтернетній сторінці www.6paliwo.pl , широко обговорює можливості та переваги, які є результатом комплексної термомодернізації.
«Шоста паливна кампанія» привертає також увагу індивідуальних інвесторів до аспектів, пов’язаних з енергозаощадженням у будівлях. В основному це стосується питання опалення, на яке припадає майже 80% споживання енергії в індивідуальних житлових будинках.
Newseria/IAR/В.П.