Президент Республіки Польща Анджей Дуда сказав, що Конституція 3 травня – «це велике досягнення наших предків, які намагалися врятувати суверенітет Польщі». За словами польського очільника, свідком тих подій був Королівський замок у Варшаві, який водночас є символом могутності та процвітання Першої Речі Посполитої.
Під час урочистого відзначення роковин Конституції 3 травня президент нагадав, що рік тому у Королівському замку зустрілися лідери Польщі, України, Литви, Латвії та Естонії.
«Разом у його стінах стояли, ухвалюючи спільну декларацію, кажучи про братерство своїх народів, кажучи про свободу, кажучи про право на самостановлення, на існування наших народів і держав, кажучи про незгоду на імперіалізм, на обмежування наших прав, на втручання у суверенні справи наших держав і народів», – сказав президент Анджей Дуда.
Польський очільник додав, що ці слова мають особливий вимір із сьогоднішньої перспективи, особливо з погляду імперської політики росії. Як зазначив президент Анджей Дуда, тоді очільники Польщі, України, Литви, Латвії та Естонії ухвалили декларацію про братерство і незгоду на російський імперіалізм. «Тому наша остання зустріч у Києві була дуже промовистою, – додав президент. – Один з народів тогочасної Речі Посполитої, який сьогодні непостуливо захищає свою державу, – хоч на папері, у військовому сенсі, він не є надзвичай могутнім, але, безперечно, він могутній духом. Сьогодні ми знову разом. Цей знімок рук, які тримають президенти Естонії, Латвії Литви, Польщі та України разом у Києві, під час російської агресії, – я вірю, ввійде в історію і буде цю історію будувати», – сказав Анджей Дуда.
Урочисті заходи перед Королівським замком у Варшаві – це черговий елемент святкування 231-ї річниці ухвалення Конституції 3 травня. Це був другий у світі та перший у Європі юридичний акт такого типу у писемній формі, що регулює організацію державної влади і права та обов’язки громадян.
Ухвалення Конституції 3 травня вже за два дні оголошено святом. У період поділу території Польщі поміж загарбниками за публічне відзначення цих роковин загрожувало суворе покарання, зокрема депортація. У 20-му столітті Національне свято 3 травня встановлено 1919 року. Скасували його за часів Польської Народної Республіки. Офіційний характер свята відновлено 1990 року. Від 2007 року 3 травня є також національним святом Литви.
Президент Анджей Дуда подякував усім полякам за те, що вони з власної ініціативи і з великою відданістю допомагають українським біженцям і тим, хто вирішив залишитися в охопленій війною Україні. За його словами, це прояв спільноти, завдяки якій здобула могутність Річ Посполита обох народів, тобто конфедерація Польського королівства і Великого князівства Литовського і Руського.
IAR/Н.Б.