Сувальський перешийок - це територія навкруг польських міст Сувалки, Ауґустув та Сейни, вона поєднує Польщу з Литвою та іншими державами Прибалтики, а воднораз відокремлює Калінінградську область від Білорусі.
Віцеміністр закордонних справ Польщі Павел Яблонський, коментуючи страшилки Москви, сказав: «Треба усвідомлювати, що росія представлятиме різні погрози: Польща та Європейська Унія повністю підтримують Литву». Пан Яблонський додав, що всі дії росії з метою залякати, погрожувати різного роду наслідками - це дії, з якими маємо справу насамперед у нашій частині Європи. «Ми маємо з ними справу впродовж багатьох місяців і треба усвідомлювати, що росія погрожуватиме, буде висувати різні погрози. Зате завдяки тому, що нині робить Україна, завдяки героїчній обороні, завдяки героїзму сотень тисяч українських бійців та громадян, ми нині у наших державах можемо почуватися безпечніше, тому що Україна, захищаючи себе, захищає також нас перед атакою», – сказав віцешеф польської дипломатії Павел Яблонський. Він наголосив, що «Ми насамперед винні Україні безмежну вдячність».
Посол Литви у Польщі Едуардас Борісовас сказав, що «Сувальський перешийок є у грі, якщо росія готова до повномасштабного зіткнення з НАТО». «Ми мусимо пам’ятати, що Литва є членом НАТО, і всі санкції, які втілено в життя від 18 червня, були узгоджені з Європейською Унією», – сказав Посол Литви в Республіці Польща Едуардас Борісовас.
«Ультиматум не для Литви, але для цілої Європейської Унії. Адже Європейська Унія запровавдила ці санкції щодо росії, - одноголосно. Я не бачу тут для Литви жодних винятків, щоб ці санкції не були втіленні в життя».
Коментуючи сприймання литовцями та Литвою чергових погроз з боку рашистів, пан Посол Борісовас відповів: «Насправді ми живемо із цим майже тридцять років». «Погрози постійні, ми вже якось звикли».
Посол Борісовас відзначив, що Литва стала незалежною від російської нафти, газу, а також електроенергії. «За таких обставин не дуже є чим погрожувати Литві. Ми спокійні, визнаємо становище серйозним, але з другого боку – я не помітив жодної паніки в Литві», – сказав пан Посол Борісовас.
Прем’єр Польщі Матеуш Моравєцький в контексті погроз росії на адресу Литви підкреслив активність задля зміцнення східного кордону Польщі та НАТО.
«З одного боку, ми надалі будемо працювати задля подальшого зміцнення сил НАТО на Сувальському перешийку, а з другого боку – треба пам’ятати, що вже сьогодні, не засипаєм груші у попіл, й Польська армія, й наші союзники направлені своєю операційною силою у східному напрямку, у напрямку Сувальського перешийка».
Журналіст Польського радіо Міхал Рахонь звернув увагу, що в самій Європейські Унії виринули сили, які хотіли б більш ліберального ставлення Литви до транзиту товарів путіна, але глава литовської держави пан Ґітанас Науседа однозначно відкидає такі пропозиції.
«Президент Литви Ґітанас Науседа у своєму дописі у соцмережі повідомив, що Литва не має наміру погодитися на, з перспективи нашої частини Європи, сигнали, що непокоять, а саме Європейська комісія хоче підготувати якийсь перелік, який буцімто мав би уточнити, що вільно, а що невільно транспортувати до області навкруг Крулевца, яку росіяни називають Калінінградською областю. Якщо коротко, Литва каже: ми будемо дотримуватися санкцій, які були накладені на рф. рф намагається залякати саму Литву, всю Європейську Унію, також держави НАТО».
Прокоментувати такі погрози Міхал Рахонь попросив професора Університету в Каунасі Анджея Пукшто:
«Напруга щодо Калінінградської області триває вже декілька днів. Тоді Литва почала реалізувати санкції, які були ухвалені раніше, ще у березні цього року. Не йдеться тут про якісь самостійні рішення Литви. Литва лише втілила в життя те, що раніше ухвалила Європейська комісія – це одна вагома справа. Друге важливе питання – тут не йдеться про повну блокаду Калінінградської області, тут лише мова про загострення, обмеження транзиту товарів, які територією Литовської Республіки прямують до Калінінградської області».
Редактор Рахонь попросив професора литовського університету прокоментувати зміни у підході до своїх попередніх рішень Європейської Комісії.
«Що змінилося, якщо виринув з боку Європейської Унії такий сигнал, що має бути якийсь список, що треба це уточнити, чому президент Науседа визнав, що треба ясно заявити, що Литва поставить вето таким рішенням, якщо буде спроба їх ухвалити».
У відповідь професор Анджей Пукшто звернув увагу, що глава литовської держави дуже активний у дипломатичній грі в час російської агресії.
«Президент Науседа брав участь у п’ятницю та суботу у саміті ЄС, який проходив в Брюсселі, й там однозначно висловив позицію Литовської Республіки, а саме, щоб Європейська комісія все узгоджувала з литовською владою, тому що Литва не погодиться на поступки, на послаблення тих санкції, які вже були затверджені й увійшли в життя у березні цього року. Звісно, впродовж минулих п’яти-шести днів як росія, так і Білорусь вчинили потужний інформаційний наступ, потужний політичний наступ, заявляючи, що буцімто Литва, якщо цитувати пропагандистські російські змі, почала навіть війну. Отже, тут є потужний тиск з боку Москви, з боку путіна, прирівнюється цю справу до започаткування всесвітньої війни, чиниться тиск на Європейську комісію, щоб ці санкції, щоб цей перелік товарів, які можна транзитом транспортувати Литовською Республікою, були поширені або навіть повернуті до становища, яке існувало до 24 лютого цього року».
Журналіст Польського радіо Міхал Рахонь підкреслив однозначну позицію президента Науседи.
«У вислові президента Науседи читаємо: Литва мусить зберегти й збереже контроль над товарами, транспортованими її територією, й не може бути мови про жодні коридори, так само, як не може бути мови про те, що будемо піддаватися на погрози Кремля».
Професор литовського університету у Каунасі Анджей Пукшто нагадав про споконвічні мрії режиму путіна.
«Задля уточнення, треба нагадати, що рф має велику мрію – мати по території Литви вільний коридор транспорту людей та товарів. Пробували нав’язати Литві такий коридор в роках 2002-2003, коли Литва вела переговори з Європейською Унією, з Європейською комісією умови входу до ЄС. Тоді Кремль чинив величезні зусилля, щоб ці всі поїзди територією Литви проходили за відсутності будь-якого контролю Литовської Республіки. Навіть ідея вільного коридору мала своїх прихильників на заході Європи. Тут чимало осіб пам’ятає, що президент Жак Шірак був великим адвокатом Кремля, й казав Литві, що не варто вступати в спір з російською федерацією, що коридор повинен існувати. Литва дотрималася свого принципу, й кожен громадянин рф, який подорожує територією Литви відомим поїздом Москва-Калінінград на цьому відносно невеликому відрізку – дещо понад двісті кілометрів, - мусить мати литовську візу, а поїзд заздалегідь мусить отримати дозвіл на проїзд територією Литви. Отже, Литва має досвід, як треба поводитися під тиском. Погрози утворити коридор відомі литовській дипломатії та литовській владі».
Литва та Польща проявляють послідовну рішучість у протистоянні з режимом путіна. На жаль, таку ж послідовність та рішучість важко помітити у політиці канцлера Шольца та президента Франції Емманюеля Макрона. Нещодавно французькі журналісти оприлюднили звіт із діалогу Макрона із путіним. Терорист та диктатор путін принижував Макрона, а той виявився нерозумним маленьким хлопчиком, з якого можна глузувати досхочу.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Андрій Рибалт