22 липня по вулицях Варшави пройшов 11-й Марш пам’яті, присвячений 80-й річниці від початку ліквідації Варшавського гетто. Марш пам’яті – це вшанування майже 300 тисяч єврейських жителів столиці, які влітку 1942 року вирушили до табору смерті в Треблінці. Цього року марш, зокрема, присвячений пам’яті біженців та переміщених осіб, які становили 1/4 гетто. Учасники зазначили, що марш нагадує про тисячі жертв німецького терору, які загинули під час існування гетто, під час повстання та ліквідаційних акцій.
Хода розпочалася від пам’ятника Умшлагплац у Варшаві та подолала символічний маршрут «від смерті до життя». Він завершився на вул. Старі Налевки, поруч із садом Красінських, де перед війною був центр єврейської Варшави. Після Маршу відбулася концертно-музична інсталяція Міхала Пеполя «Ми стоїмо під мурами гетто з опущеними руками» за участю легенди польської музики Слави Пшибильської.
Як і щороку, учасники Маршу несли символічні стрічки пам’яті з іменами єврейських переміщених осіб та біженців. На вул. Старі Налевки діє виставка просто неба, присвячена їхній пам’яті, за проєктом Яна Струміла, яка триватиме до 1 вересня.
Більше інформації про заплановані заходи можна знайти на сторінці Єврейського історичного центру.
22 липня 1942 року німці почали депортацію мешканців найбільшого гетто в Польщі – Варшавського гетто. Протягом двох місяців понад 300 тисяч людей єврейського походження були перевезені до Треблінки та вбиті там. Німці залишили в гетто 35 тис. здорових жителів, змушених працювати на окупантів. 19 квітня 1943 року євреї вирішили битися за честь і гідну смерть зі зброєю в руках. Після місяця боїв повстання було придушено. У таборі смерті Треблінка було вбито приблизно 900 тисяч людей єврейського походження, переважна більшість з яких були громадянами Другої Речі Посполитої.
IAR/О.Р.