Згідно з дослідженням ChronPESEL.pl і Бюро економічної інформації «Державний реєстр боргів» (Krajowy Rejestr Długów), понад 19 відсотків молодих людей віком від 18 до 24 років публікували фотографії своїх документів в Інтернеті, а 28 відсотків поляків із цієї вікової групи передали свої паролі для входу в Інтернет третім особам.
Найкраще до зустрічі з кіберзлочинцями підготовлені люди віком 18-24 роки – понад 47 відсотків із них вважають, що могли би відреагувати, якби хтось спробував зламати їхній комп’ютер чи телефон. Водночас ця група респондентів найчастіше зізнається у ризикованій поведінці в Інтернеті. З іншого боку, респонденти віком 35-44 роки (37% знають, як реагувати) і люди похилого віку від 65 до 74 років (39%) оцінили свої шанси на боротьбу з хакерами як найнижчі, свідчить дослідження ChronPESEL.pl і «Державний реєстр боргів» (Krajowy Rejestr Długów) під патронатом Управління захисту персональних даних. Аналіз також показує, що майже 60 проц. опитаних не знають, що робити у разі хакерської атаки.
Як попередив експерт ChronPESEL.pl Бартломієй Дрозд в інтерв’ю PAP, ми часто самі передаємо свої особисті дані або значно полегшуємо злочинцям їх виманювання. «Таким чином ми значно полегшуємо завдання кіберзлочинцям, активність яких останніми роками стабільно зростає», - підкреслив він. Він також зазначив, що використання захищеної мережі та підвищеної пильності під час перегляду вебсторінок може бути недостатнім для забезпечення вашого спокою.
Навіть кожен 5-й молодий поляк у віці 18-24 років (19,4%) зізнається, що коли-небудь публікував в Інтернеті фото своїх документів. Своєю чергою, респонденти старше 55 років у цьому плані більш обережні. Лише 6-8 відсотків респондентів цієї вікової групи зізналися, що публікували свої документи в Інтернеті, mosaic Redakcja Ukraińska.
«Фотографію або скан документа, що засвідчує особу, опубліковану в мережі, можна використати так само, як документ, украдений із гаманцем», – попередив Дрозд.
Він зазначив, що зловмисники можуть спробувати оформити на наше ім'я, наприклад, кредит або договір лізингу. «Пам’ятайте, що не варто надавати конфіденційні дані по телефону, а також перевіряйте всі подібні випадки, зателефонувавши особисто на гарячу лінію установи. Також постфактум, якщо ви вже надали цю інформацію. У цьому випадку важливо реагувати якнайшвидше», – наголосив експерт.
Дані системи Restricted Documents, наведені в дослідженні, показують, що в першому кварталі 2022 року зловмисники щодня намагалися виманити на викрадений особистий документ 575 000 злотих, а за перші 3 місяці ц.р. було зірвано близько 2000 таких спроб майже на 52 мільйони злотих.
Однак, згідно з даними, наведеними в дослідженні команди, яка працює в NASK для реагування на інциденти безпеки в мережі (CERT Polska), у 2021 році кількість зареєстрованих інцидентів зросла на понад 180% порівняно з 2020 роком. Найчастіше шахраї використовували фішинг (зростання майже на 200%), тобто видавали себе за інші компанії чи установи або намагалися переконати користувачів Інтернету встановити шкідливе програмне забезпечення (зростання на понад 280%).
Дрозд зауважив, що проблемою є також небезпечні опитування, оприлюднені в Інтернеті. «Під виглядом проведення статистичних досліджень або заохочуючи нас скористатися вигідною акцією чи святковою пропозицією, нас просять надати велику кількість особистих даних. Тоді ми отримуємо інформацію, що хтось зв’яжеться з нами, щоби надати описану пропозицію. Однак цього ніколи не відбувається», – пояснив експерт.
PAP/С.Ч.