Британська щоденна газета «The Guardian» зазначає, що понад 8 мільйонів тонн пластику, які щороку потрапляють в океани та становлять загрозу для живих у них організмів, — це не лише сміття, в основному одноразова тара, а й покинуте рибальське обладнання та величезна кількість мікропластику.
Більшість фотографій, які демонструють забруднення води, демонструють пластикові пляшки, що плавають на поверхні води, або соломинки, витягнуті з черепахових носів, пише газета в статті в понеділок, 25 липня. Насправді, зазначає видання, пляшки та соломинки – це лише частина всього пластику, який плаває в океанах.
Пластик присутній у всьому водному середовищі, від берегової лінії до морського дна. Проте в різних областях домінують різні види пластику. Поліетиленові пакети становлять 16,2 відсотка всього сміття, знайденого на узбережжі. У прибережних водах це переважно тара. У відкритих водах – здебільшого покинуті рибальські знаряддя та мотузки з синтетичного волокна.
Пластик, що забруднює воду, також походить від сигаретних недопалків і порціонних пакетиків, скажімо, для кетчупу чи мила. Як зазначає журналістка Guardian Карен МакВей, яка спеціалізується на цій темі, така упаковка має реальний вплив на забруднення океанів, особливо в Азії, де компанії представляють її як зручний спосіб забезпечити недорогими продуктами малозабезпечених людей. Однак ці пакунки практично не піддаються обробці, і через невеликий розмір їх надзвичайно важко зібрати, зазначає газета.
Проблемою також є величезна хвиля мікропластику, яка складається, серед іншого, з волокна, бісеру, а також т. зв. «нурдле», тобто маленьких гранул, які використовуються у виробництві пластикових виробів. Щороку понад 230 тис шкідливих для морських організмів «нурдле» потрапляє у води океанів.
Натомість найпоширенішим мікропластиком в океанах є пластик і мікроскопічні частинки пилу з шин, які стираються на дорогах, повідомляє Guardian. Ці частинки з вітром потрапляють в океанські води, а звідти – в організми риб, порушуючи їх поведінку й ріст.
Зараз в океанах так багато пластику, що в результаті створюється абсолютно нова екосистема, яку вчені описують як «пластисферу», населену пристосованими до такого середовища організмами, які не зустрічаються в інших місцях. «Пластик став домом для них, але він не повинен бути домом для нас», – підсумовує газета.
РАР/С.Ч.