Сьогодні, 28 липня, на подвір'ї музею-тюрми «Павяк» у Варшаві о 15:00 відбудуться урочистості, присвячені 78-й річниці ліквідації в'язниці.
Під час Другої світової війни в'язниця «Павяк» була найбільшою німецькою в'язницею, де утримували політичних в'язнів в окупованій Польщі. 30 липня 1944 року німці відправили останні евакуаційні транспорти з в'язнями до двох концтаборів. 1400 чоловіків було відправлено до нацистського концентраційного табору Ґросс-Розен (нім. KL Groß-Rosen) в районі села Ґросс-Розен в Нижній Сілезії, а 400 жінок – до Равенсбрюк (нім. Ravensbrück), розташованого у Північно-Східній Німеччині.
Ліквідація в’язниці «Павяк» передувала початку Варшавського повстання, – говорить Йоанна Ґєрчинська, керівник музею-тюрми «Павяк».
У часи Другої світової війни під час ліквідації в'язниці німці стерли сліди злочинів, які вони вчинили у в’язниці «Павяк» та слідчому ізоляторі на вулиці Шуха у Варшаві протягом п'яти років окупації Польщі.
Під час ліквідації тюрми «Павяк», наприкінці липня 1944 року, близько 1800 в'язнів було вивезено до концтаборів. Сотні з них задихнулися під час транспортування від нестачі води та повітря. Таємна державна політична поліція Третього Райху, ґестапо, спалила їхні тіла на залізничній станції в місті Скєрнєвиці. Десятки в'язнів були розстріляні на руїнах гетто. Багато в'язнів не вижили у концтаборах.
Під час німецької окупації через в'язницю «Павяк» пройшло близько 100 тисяч людей: приблизно 37 000 з них було вбито, а майже 60 000 – перевезено до німецьких концентраційних таборів, де значна частина з них загинула.
IAR/Х.П.