Варшавське повстання, яке розпочалося 1 серпня 1944 року, поєднувало військові, політичні та духовні цілі — у цьому в ефірі Польського радіо 24 переконували віце-директор Музею Варшавського повстання доктор Павел Укєльський та священник професор Ян Пшибиловський з Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві. У понеділок, 1 серпня, виповнюється 78 років від початку Варшавського повстання.
Доктор Павел Укєльський підкреслив, що Повстання було виявом відданості батьківщині покоління, вихованого у вільній Польщі міжвоєнного періоду. «Звісно, в цій вільній Польщі були дуже гарячі політичні суперечки, і молодь не сприймала позитивно демонстративного патріотизму. Але, коли настав момент випробування, вони складали іспит з любові до батьківщини. Я додав би ще один елемент — любов до ближнього. І також готовність віддавати за нього життя», — заявив віце-директор Музею Варшавського повстання.
Священник професор Ян Пшибиловський сказав, що з метафізичної точки зору Варшавське повстання було спільною жертвою. «Ми використовуємо два поняття, які можуть нам пояснити, що значить жертва. А саме — щоб жертва стала фактом, вона мусить бути вбита. Так, як Христос приніс пожертву — він не вмирав не по-справжньому, це була правдива смерть, іммоляція. Друге теологічне поняття — обляція. Принесення жертовного дару, проте без вбивання жертви», — пояснив священник.
Напередодні 78-х роковин Варшавського повстання у польській столиці відбулися врочисті заходи в парку імені Солдатів району «Живіцєль». А в Парку свободи при Музеї Варшавського повстання зорганізовано освітню зустріч для сімей з дітьми віком від п’яти років, присвячену таємному гарцерству, тобто скаутингу в часи війни. Також відбулося урочисте засідання Ради столичного міста Варшави.
1 серпня, у 78-мі роковини Варшавського повстання, вся Польща вшанує пам’ять солдатів Армії крайової та мирного населення столиці. У багатьох містах о 17:00 завиють сирени. Як правило, в цей момент зупиняється рух на вулицях польської столиці.
IAR/Н.Б.