У монастирі під Батумі знайдено останки 27 жертв, убитих у 1937 році. Генетики з Поморського медичного університету в Щецині ідентифікують останки. Це перший випадок в історії Грузії, коли були ідентифіковані жертви сталінського режиму, а також перші прямі докази радянських страт у цій країні – раніше були доступні списки розстрілів.
Роль учених з медичного університету в Щецині, що діє в рамках Польської генетичної бази жертв тоталітаризму – Дослідницького центру ПМУ, полягала в тому, щоб отримати якісну ДНК з кісткового матеріалу, визначити генетичні профілі жертв і їхніх родин, а потім проводити порівняння та біостатистичні розрахунки, що дають змогу зробити висновок щодо ідентичності людей, чиї останки були знайдені.
«На основі історичних даних і антропологічних досліджень, проведених на дуже високому рівні грузинськими й американськими антропологами з великим досвідом, була обрана група людей, які могли би бути там поховані. Антропологічні дослідження не в змозі закрити справу, тому необхідна була остання ланка, тобто генетичні дослідження», – розповів PAP керівник кафедри судової генетики Поморського медичного університету в Щецині, д-р хаб. н.мед. Анджей Оссовський.
Він підкреслив, що це був цікавий досвід для його команди, а кожен такий випадок і специфіка роботи в кожному регіоні Європи чи світу є різною, як через підхід до них органів державної влади, так і суспільства.
«Це дуже делікатні питання, вони потребують розуміння з багатьох сторін. Ми знаємо, що тут були поховані й католики, і мусульмани, тому ця робота особливо складна», – підкреслив Оссовський.
Він пояснив, що знайдені останки добре збереглися, а з отриманих зразків були отримані генетичні профілі дуже хорошої якості, після чого почався процес збору порівняльного матеріалу.
«Для наших колег у Грузії було величезним викликом зібрати генетичний матеріал у родинах типізованих жертв. Деякий час у нас діяла «гаряча лінія», оскільки ми часто мали справу з багатьма поколіннями родин, тож було необхідно консультуватися у кого брати матеріал», – пояснив генетик.
Він додав, що дослідники, які працюють у Грузії, зв’язалися з багатьма членами сімей жертв, які могли бути поховані в Батумі. Після підтвердження тотожності трьох осіб (їхні імена не оприлюднені) і надання інформації їхнім родинам, що, як зазначив Оссовський, знайшло широкий відгук у Грузії, генетики працюють над ідентифікацією чергових жертв.
Роботи в Батумі очолила міжнародна команда, яка бере участь у гуманітарному проекті Georgian Recovery, Documentation and Identification Project (GRDIP). Однією з його цілей є генетичний аналіз останків, знайдених у масових могилах у Батумі 1937-38 років. Проект очолює судовий антрополог доктор Мері Ґонашвілі, очільниця Грузинської асоціації судової антропології (GAFA).
1930-ті роки були періодом сталінських репресій (чисток), які особливо посилилися в 1937-38 роках. У 1968 році британський історик Роберт Конквест ввів термін Великий терор для позначення пікової фази сталінських репресій. Тоді було заарештовано понад 1,5 мільйона осіб, із яких приблизно 750 тис. були розстріляні. Процеси у спрощених судах найчастіше закінчувалися смертною карою або довічним ув’язненням у концтаборах.
РАР/С.Ч.