Українська Служба

78 років тому почала мовлення повстанська радіостанція Błyskawica

08.08.2022 15:26
Завдяки їй світ дізнавався про хід героїчних боїв у Варшаві, про страждання населення польської столиці, про звірство німців і знищення міста
  Błyskawica
Репліка радіостанції Błyskawica Wikimedia Commons/CC BY-SA 3.0/Zuska

78 років тому, 8 серпня 1944 року, варшавські повстанці запустили радіостанцію Армії крайової Błyskawica – «Блискавиця». Це була перша польська радіостанція, яка почала мовлення після кількарічної тиші в ефірі, що була спричинена окупацією Польщі. Вона діяла протягом усього Варшавського повстання, попри вкрай важкі умови праці та кілька переїздів у інше місце.

Завдяки їй світ дізнавався про хід героїчних боїв у Варшаві, про страждання населення польської столиці, про звірство німців і знищення міста. У її програмі були передачі, які готувала колишня команда Польського радіо та Бюро інформації та пропаганди Армії крайової.

78 років тому пролунали перші такти «Варшав’янки» – сигнал радіостанції, і відразу після цього диктор Збіґнєв Свєнтоховський, псевдонім «Кшиштоф» (помер у 1970 р.), сказав: «Ало, тут – Błyskawica, радіостанція Армії крайової у Варшаві, на хвилях 32,8 і 52,2 метра».

Багато років після цього Збіґнєв Свєнтоховський згадував, що німці намагалися знищити радіостанцію, бомбардували чергові місця її розташування. Першим був будинок банку PKO на вулиці Ясній. «Йшлося про те, що у Варшаві борються не банди, а нормальні військові формування. Адже німецька пропаганда спочатку говорила, що це були unruhen, тобто заворушення. А пізніше, що це були банди, які боролися всупереч населенню, сіяли занепокоєння, грабували і так далі», – сказав він.

Одним із дикторів «Блискавиці» був поет, письменник, актор Єремі Пшибора (помер 2004 року), після війни – співавтор відомого Кабаре літніх панів (Kabaret Starszych Panów). Згадуючи свою роботу, він сказав, що страх перед нападом Німеччини не був перешкодою для творців радіостанції.

«Блискавиця» передавала актуальні повідомлення про бої, репортажі з барикад, імена загиблих, оголошення для громадян. Також на її хвилях можна було почути повстанські вірші та пісні.

Наказ припинити мовлення видано 2 жовтня 1944 року, за мить до капітуляції повстання. Проте, радіостанція замовкла аж 4 жовтня, завдяки її комендантові Яну Ґеорґіци, псевдонім «Ґжеґожевич» (помер 1986 року). «Я скористався єдиною нагодою, привілеєм солдата, що лише один раз може не послухати наказу – коли його зверхник закликає здатися. Ми працювали ще два дні, повідомляючи країну і світ про те, що відбувалося у Варшаві, про страждання населення польської столиці, про звірство німців і про масштабне знищення міста», – розповів комендант.

Остання передача «Блискавиці» вийшла ввечері 4 жовтня 1944 року. Одразу після цього радіостанцію знищили, щоб вона не потрапила в руки окупантам.

Радіостанцію в конспіративних умовах створив Антоні Зембік. 2004 року він зробив її копію, яку можна побачити в Музеї Варшавського повстання.

За словами Яна Ґеорґіци, назва радіостанції – «Błyskawica» – була даниною пам’яті польським морякам. Йшлося про ім’я відомого есмінця польського флоту, який протягом усієї війни служив разом із союзниками.

IAR/Н.Б.