У статті наголошується, що Ґорбачов був «протагоністом глобальних політичних процесів у вирішальний історичний момент закінчення холодної війни».
Як зазначає видання, останній лідер Радянського Союзу використовував інструменти діалогу та переконання, які характеризували «його дії, успіхи та невдачі».
«Ґорбачов вважав, що перебудова має привести до нового глобального порядку, заснованого на співпраці та ненасильстві», — наголошує L'Osservatore Romano. Видання нагадало про першу зустріч Міхаїла Ґорбачова та Івана Павла ІІ у Ватикані 1 грудня 1989 року, зазначивши, що це була «подія великої історичної ваги». Їхня розмова, нагадується, була «довгою та напруженою», і під час неї Ґорбачов пояснив Папі значення перебудови та зупинився на питанні свободи совісті; зобов'язався прийняти закон про свободу совісті, який був прийнятий 1 жовтня 1990 року.
«Міхаїл Ґорбачов був радянською людиною, сформованою в культурному та ідеологічному універсумі комуністичного режиму», — зазначає газета, додаючи, що він намагався поєднати гуманістичний ідеалізм з ідеологічною спадщиною соціалізму.
«Він був політиком, який не був вільний від духовної напруги», — оцінило видання. «Він є історичною особистістю, радянським лідером, комуністом, прихильником соціалізму, а також політиком, керованим гуманістичним ідеалізмом, який надихав його рішення», — наголошує ватиканська газета.
PAP/І.Я.