У понеділок розпочинається візит до Латвії президента Республіки Польща Анджея Дуди, який візьме участь у саміті Ініціативи Трьох морів, що об’єднує 12 країн ЄС, розташованих між Адріатичним, Балтійським та Чорним морями. Група була створена в 2015 році з ініціативи лідерів Польщі та Хорватії.
Моніка Міхалішин, яка є послом Польщі в Латвії з 2018 року, зізнається, що популяризація цього формату політичної та економічної співпраці є одним із пріоритетів її місії. «Ми вже давно співпрацюємо стратегічно, особливо у сфері безпеки. Проте, у нас трохи випадали економічні та інфраструктурні питання – хоча у нас є спільні проєкти, такі як Rail Baltica чи Via Baltica», – наголошує дипломатка. Вона також зазначає, що співпраця у рамках цієї ініціативи також сприяє зміцненню безпеки в регіоні, оскільки всі проекти розвитку, комунікації та інфраструктури ведуть до її стабілізації.
Посол Республіки Польща вважає, що двері Ініціативи Трьох морів мають бути ще більш відкритими для Києва, а країни, які беруть участь в Ініціативі, мають запропонувати Україні допомогу у відбудові після війни з Росією. Як додає вона, Україну можна було б включити в деякі проекти, наприклад, Via Baltica, щоб мати перспективу швидкого відновлення після руйнувань.
«Ми запрошуємо Україну як гостя на саміт 3SI в Ризі. Проте ми вважаємо, що в нинішніх жахливих обставинах нам слід серйозно розглянути можливість надання Україні додаткових переваг від тісної співпраці з Ініціативою Трьох морів. Тому ми пропонуємо надати Україні Статус асоційованого члена в 3SI. Саміт 3SI в Ризі є чудовою можливістю для такої дії. Ми вважаємо, що це був би сильний жест солідарності з українцями», - наголосила вона.
Дипломатка зазначає, що Польща та країни Балтії дуже рішуче підходять до реагування на російську агресію в Україні. «Ми виступаємо за свободу та цілісність України, надаючи їй статус країни-кандидата в ЄС, надаючи їй допомогу, у тому числі й у вигляді озброєння», — перелічує вона. «Водночас ми виступаємо за введення санкцій проти Росії та за відмову від російських джерел енергії», - додає посол.
Як наголошує Міхалішин, російська агресія змусила країни Балтії «зайняти тверду позицію щодо своєї енергетичної незалежності від Росії та переконати разом із Польщею, що всі країни ЄС мають зробити ті самі кроки». Вона зазначає, що «особливо у випадку з Латвією це дуже великий виклик, оскільки донедавна країна на 90 відсотків залежала від російського газу». Вона також нагадує, що Литва, Латвія та Естонія, як і Польща, спільно виступили проти будівництва газопроводу «Північний потік-2».
За словами Міхалішин, Польща та країни Балтії мають «болісний, дуже схожий історичний досвід». «Ми добре знаємо, що таке агресія з боку Росії. Я думаю, що країни Балтії знають ще більше, що значить бути поневоленими Росією. Люди пам’ятають часи, коли Латвія входила до складу СРСР. Для нас період розділів – це вже історична пам'ять; щоправда ми були залежні від Радянського Союзу, але не були безпосередньо його частиною... І я думаю, що звідси дуже чуйне ставлення до українців і української держави - адже ми розуміємо, що означає боротьба за свободу та демократичні цінності», – каже вона.
«З іншого боку, ми дуже добре розуміємо історичні процеси, багато чого навчилися на прикладах Першої та Другої світових воєн: тліючий конфлікт і фрагментарна окупація окремих частин Європи закінчилися гекатомбою Другої світової війни», – додає посол Польщі в Ризі.
«Ми також усвідомлюємо, що якщо Росія переможе Україну, вона не зупиниться на досягнутому. І єдиний спосіб зберегти демократію на континенті і в світі - це перемогти Україні. Це в інтересах нас, Європи, світу», - каже Міхалішин.
PAP/Т.А.