Інститут вивчення війни в суботу, 8 жовтня в щоденному рапорті оцінює, що повідомлення в російському інформаційному просторі про розбіжності та формування угруповань у Кремлі в контексті війни в Україні послаблюють путіна та підривають віру в стабільність його режиму.
У російському інформаційному просторі набирають популярності західні та російські повідомлення про розбіжності всередині Кремля. Як повідомляє Washington Post, американська розвідка встановила, що одна особа із вузького оточення путіна прямо критикувала його за «великі військові недоліки». Інші джерела повідомляли, що офіційні особи критикували ведення війни та мобілізацію.
Також були припущення, що в Кремлі між собою борються дві фракції. Одна, в особі лідера Чечні Рамзана Кадирова та керівника групи найманців Ваґнера Євґєнія Пріґожина, згідно з цими припущеннями, прагне будь-якою ціною вести війну та досягати ідеологічних цілей. Друга фракція, навпаки, має складатися з чиновників, які бояться втрати активів і резиденцій на Заході, і тому хочуть вести переговори, але бояться путіна.
«Представлення фундаментальних розбіжностей у вузькому колі путіна та підрив його рішень у російському націоналістичному інформаційному просторі, навіть тихо, ризикує показати путіна слабким і таким, що не повністю контролює свій уряд. Правда чи брехня цього показу менш важлива, ніж (саме) доведення його до одержувачів, на яких путін найбільше розраховує для подальшої підтримки його війни», — оцінили аналітики.
У звіті висвітлюється нещодавня «дивна розмова» путіна з одним із іжевських учителів про повстання Пугачова, яке загрожувало правлінню цариці Катерини Великої в середині 1770-х років. Путін запитав освітянина, як він подав своїм учням причини повстання — і не був задоволений відповіддю, а тому дав власне пояснення: «Ватажок (повстання) називав себе царем. Як це сталося? Чому це стало можливим? (...) Через ослаблення центральної влади».
«Ця розмова була дивною та захопливою, тому що немає жодних причин, щоби путін думав про повстання Пугачова або переживав, що хтось інший "назвав себе царем", якщо, звичайно, путін не відчуває ослаблення центральної влади, тобто його власної», — оцінили в аналітичному центрі.
На думку аналітиків, Кадиров і Пріґожин, швидше за все, прагнутимуть досягти навіть невеликого прогресу в Донецькій області на сході України, щоби зберегти свою присутність і репутацію серед націоналістичних коментаторів. Російські війська просунулися там останніми днями, швидше за все за підтримки вагнерівців і пов’язаних із Кадировим елементів. За деякими даними, Пріґожин направив 1000 найманців для зміцнення позицій у Лисичанську, щоб убезпечити їх після розвалу фронту в Лимані.
У п’ятницю, 7 жовтня, російські ЗМІ повідомили, що Рустам Мурадов змінив на посаді командувача Східним військовим округом Алєксандра Чайку. Однак перші повідомлення про це рішення з’явилися на початку вересня, і, схоже, путін навмисне замовчав їх офіційне підтвердження, щоби зробити Чайку цапом-відбувайлом після військових поразок у Харкові та Лимані, — оцінив Інститут.
Аналітики також пишуть, що на фронті українські війська продовжували наступальні дії вздовж дороги Кремінна — Сватово в західній частині Луганської області. Російські війська продовжували наступати в Донецькій області і намагалися створити нові позиції після розвалу фронту в Херсонській області на півдні України.
Російська окупаційна влада на Донеччині продовжує примусовий призов мирного українського населення до армії, незважаючи на те, що російська влада стверджувала, що жителі новоприєднаних територій не будуть мобілізовані. Російська влада на окупованих територіях, найімовірніше, не відремонтувала вчасно цивільну інфраструктуру перед зимою та опалювальним сезоном, — додається в рапорті.
РАР/С.Ч.