Міхал і Алєксандра Бенедики, Міхал Цеґєльський, Марія і Станіслав Яблонські, Антоні і Вероніка Станґрети, а також Казімєра і Фелікс Вісьнєвські — це поляки, яких відзначено медалями «Праведник народів світу».
Урочисте нагородження відбулося в Музеї історії польських євреїв у Варшаві. Під час Другої світової війни відзначені особи безкорисливо — ризикуючи життям, свободою або становищем — допомагали євреям, яких переслідувала нацистська Німеччина.
Ружа Ліпшиц, яку врятувала родина Яблонських, сказала, що вона є однією з небагатьох свідок жахів війни. «Я тут, і я пережила, бо Яблонські мені допомогли жити. Я дуже щаслива, що можу тут бути, у цьому місці, яке є таким важливим для нашого серця», — заявила вона.
«Я пишаюся тим, що можу говорити від імені наших сімей, які зазнали жахливих часів», — сказала Ружа Ліпшиц, якій 93 роки. За її словами, вона — єдина із шістнадцяти онуків своєї бабусі, і єдина із сімдесяти членів родини своєї тітки, яка вижила. Як додала, перш за все, вона пишається тим, що може вшанувати людей, завдяки яким пережила цю жахливу війну.
«Дідусь і бабуся — тобто Міхал і Алєксандра Бенедики зі своїми родинами — це герої, — сказав Міхал Бенедик. — Бо дев’яти осіб протягом двох років не вдалося б прогодувати одній сім’ї. Тому обов’язки були поділені. Коли згадували — я був дитиною — дідусь і бабуся або тато, чому вони це робили — для них це була нормальна справа. Це нормально, кожен інший також так би повівся. Коротка стисла заява, але яка велика, яка свідчить, хоч вони були дуже незаможними людьми, про їхній характер і людяність».
Звання «Праведник народів світу» присуджує від 1963 року держава Ізраїль тим, хто рятував євреїв під час Голокосту. Досі медаллю відзначено понад сім тисяч поляків. Особи, визнані Праведниками, отримують спеціально відкарбовану медаль з їхнім іменем і почесний диплом. Їхні імена та прізвища викарбувані на кам’яних плитах у Саду Праведних в Єрусалимі.
IAR/Н.Б.