«Важко повірити, що 50 років тому тут було море руїн; подяка тим, хто дбає про це одне з найважливіших свідчень нашої культури, є абсолютно виправданою», - сказав президент Польщі Анджей Дуда у четвер під час урочистого заходу, присвяченого 50-річчю початку відновлення Королівського замку.
Крім очільника польської держави, у заході взяли участь, серед інших, його дружина Аґата Корнгаузер-Дуда, прем’єр-міністр Матеуш Моравєцкий, віце-прем’єр, міністр культури, національної спадщини та спорту Пьотр Ґлінський, директор Королівського замку Войцєх Фалковський, а також члени Почесного комітету святкування ювілею, Ради Музею та особи, пов’язані із Королівським замком.
Під час урочистого заходу у Королівському замку заслужених працівників цього закладу культури нагородив державними відзнаками президент Анджей Дуда.
Глава держави вручив також директору Королівському замку Войцєху Фалковському спільну декларацію, підписану в Замку у 230-річчя схвалення Конституції 3 травня президентами Польщі, Литви, Естонії, Латвії та України.
Президент подякував працівникам замку «за серце, яке вони залишають у Королівському замку, за турботу про це надзвичайно важливе, одне з абсолютно найважливіших свідчень польської великої історії, польської традиції та культури». «Коли ви входите сюди, у вас немає сумнівів, що подяки і нагородження тих, хто щодня дбає про цю надзвичайну спадщину, абсолютно виправдані. Замок виглядає красиво. Коли ми дивимось на нього сьогодні, важко повірити, що 50 років тому , тут було лише море руїн і що Замку просто не було»,- наголосив він.
Він також нагадав історію знищення та відбудови замку. «Замок - це символ. Коли я чую гімн Варшави, я бачу палаючий замок та його руїни, які німці залишили після звірячого і жорстокого знищення Варшави 1944 року. Такий був бандитський наказ. Жодне польське місто не постраждало так, як Варшава», - сказав Анджей Дуда.
Президент нагадав, що це «народ змусив комуністів до відбудови, а пізніше, незважаючи на те, що вони не давали грошей, а дали лише згоду на те, що це можливо, був створений Громадянський комітет з відбудови, без коштів. Але ці кошти одразу надали звичайні люди».
Він зазначив, що «люди приносили готівку в офіс і віддавали її, вони приносили свої цінні речі, свої дорогоцінні сімейні реліквії, щоб Королівський замок можна було відбудувати». За його словами, на відбудови скидалися «люди з усієї Польщі, хоча, звичайно, він був особливо дорогим для жителів Варшави».
«Але всі дуже добре знали, що це за місце. Це було не тільки місце, де жили польські королі, де вони приймали найважливіші рішення, де був прийнятий один з найважливіших і найкрасивіших нормативних актів у польській історії - Конституція 3 травня 1791 року», - зазначив Дуда.
Президент нагадав, що Конституція 3 травня була схвалена «для порятунку Речі Посполитої, для порятунку занепадаючої Польщі, яку вже повільно роздирали загарбники, щоб звільнитися від впливу Москви, від протекторату цариці Катерини».
Він додав, що Конституція 3 травня проіснувала недовго, але «ми пам’ятаємо її до цього дня і ретельно у вільній, суверенній та незалежній Польщі святкуємо її схвалення». «Свято її ухвалення також було заборонено відзначати, було заборонено святкувати його, коли Польщею насправді керував ворог Речі Посполитої. Це свято тоді знищували, це свято тоді стерли з календаря, але поляки завжди про неї пам’ятали», - підкреслив Дуда.
«Я радий, що цьогорічне святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня, нам вдалося відзначити таким особливим чином, настільки значним, що в історичному сенсі це стало ще однією важливою подією в історії Королівського замку у Варшаві, після його відбудови, після того, як він став доступним для відвідувачів»,- сказав він.
«Той факт, що чотири президенти з України, Литви, Латвії, пані президентка Естонії приїхали до Варшави, що ми разом брали участь у підписанні декларації про 230-річчя прийняття Конституції 3 травня, став надзвичайно символічною подією. Вони прибули тому, що тоді земля, де сьогодні їхні країни, була частиною Речі Посполитої, принаймні частково ті землі. Вони прибули, тому що вони вважають, що Конституція 3 травня також є їхньою спадщиною»,- сказав Дуда.
За словами президента, це «великий привід гордості» для нас. «Природно, що в історії, роками, десятиліттями, століттями суспільства переплітаються звичаями, іноді переплітаються мовами, слова запозичуються. Але не завжди і не всі ми пишаємося цим. Тим часом вони приїхали сюди святкувати разом з нами. Тому вони вважають Конституцію 3 травня, Конституцію Речі Посполитої своєю, частиною своєї спадщини»,- оцінив президент.
Анджей Дуда зізнався, що тоді він був «надзвичайно зворушеним». «І я був дуже радий цій великій дружбі, якою з їхньої сторони було святкування разом з нами тут, у Варшаві, цієї важливої події».
Він висловив сподівання, що «акт спільної декларації» президентів, переданий директору Королівського замку, «опиниться на важливому місці в Королівському замку, показуючи ще один елемент історії Республіки Польща, що народжується тут».
Президент Польщі подякував працівникам Замку за їхню працю та попросив продовжувати готувати в ньому історичні пропозиції, щоб Замок «служив насамперед вихованню молоді, служив для показу історії Польщі». Він підкреслив, що завжди «з великою гордістю» запрошує до Замку «лідерів країн з усього світу».
17 вересня 1971 року, у роковини перших знищень Королівського замку у Варшаві, відбувся неофіційний початок відбудови королівської резиденції у Варшаві із закладання так званої першої цеглини. Церемонія відбулася попри заборону комуністичної державної влади, яка не хотіла погодитися на організацію заходу у день, що нагадує про дату агресії Радянського Союзу проти Польщі у 1939 році. Реконструкцію замку очолив проф. Ян Захватович – на громадських засадах - тому що він був вже на пенсії з 1979 року. 2 вересня 1980 року Старе місто з Королівським замком було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Королівський замок у Варшаві, залишаючись поряд з Вавелем - символом державного суверенітету, сьогодні відіграє насамперед роль музею, який, окрім постійної експозиції, також представляє численні тимчасові експозиції. Це також місце проведення багатьох церемоній на державному рівні, що нагадує про традиції Першої та Другої Речі Посполитої.
PAP/Т.А.