Докторка Йоанна Любецька, Анджей Бжезєцький та Томаш Форро – переможці 2-ї Міжнародної літературної премії імені Вітольда Пілєцького. Також журі премії присудило шість відзнак. Статуетки, нагороди та відзнаки були вручені під час урочистого заходу, організованого у вівторок в Уяздовському замку у Варшаві.
Інститут Пілєцького у співпраці з Державним музеєм Аушвіц-Біркенау в Освєнцімі урочисто інавгурував Міжнародну премію імені Вітольда Пілєцького минулого року до 120-річчя від дня народження польського ротмістра. Вітольд Пілєцький став патроном нагороди недаремно – його звіти з Аушвіц-Біркенау розповідають про злочини німців, описують конкретні події, а також містять глибокий аналіз та гуманістичне осмислення ситуації у концтаборі. Премія присуджується авторам найкращих наукових та репортажних книжок, виданих у цьому році польською або англійською мовами, які стосуються польського досвіду двох тоталітарних режимів.
Цього року у зв’язку з драматичними подіями в Україні спеціальну нагороду також вручили за книжку про російську агресію проти України, яка триває з 2014 року або про протести в Білорусі та пов’язані з ними репресії, які тривають з 2020 року.
«Ми вважаємо своїм обов'язком всіляко допомагати Україні, яка бореться за свою свободу. Ми також хотіли б допомогти репресованим білоруським опозиціонерам. Ми вважаємо, що це наш обов'язок не тільки допомагати, але перш, аби війна в Україні, тобто величезні страждання цивільного населення та величезні військові зусилля українських солдатів, змінили топографію сприйняття Центральної та Східної Європи, тому ми заснували цю третю нагороду, присвячену Україні та Білорусі», сказала під час урочистості директорка Інституту Пілєцького Маґдалєна Ґавін.
З-поміж майже вісімдесяти книжок, поданих авторами та видавцями, журі відзначило по п’ять видань у кожній із трьох категорій. Під час церемонії вручили статуетки та премії (40 тисяч злотих) та відзнаки (15 тисяч злотих).
Історикиня Йоанна Любецька отримала нагороду за книжку «Німецький злочинець перед польським судом. Краківські процеси перед Верховним національним трибуналом». У цій номінації також відзначили Анну Вилєґалу за публікацію «Була садиба, нема садиби. Аграрна реформа в Польщі» та Яцека Тебінку й Анну Запалєц за книжку «Польща в британській стратегії підтримки руху опору. Історія польської секції управління спецопераціями».
Нагороду за найкращий історичний репортаж отримав журналіст Анджей Бжезєцький. У творі «Велика гра майора Жихоня. Ас розвідки проти Рейху» він описує життя майора Яна Генрика Жихоня, який під виглядом писаря Генерального комісаріату Республіки Польща вів розвідувальну діяльність у Вільному місті Ґданську. Кшиштоф Мординський за «Мрії про Варшаву. Візії відбудови міста 1945-1952» та Джейн Роґойська за «Surviving Katyń - Stalin's Polish Massacre and the Search for Truth» також були відзначені у категорії «Найкращий репортаж».
Автором найкращої книжки, присвяченої російській агресії проти України, яка триває з 2014 року або протестам у Білорусі та репресіям, які тривають з 2020 року, є словацький репортер Томаш Форро («Квартира в готелі війна. Репортаж з Донбасу»). Оцінюючи книжки цієї категорії, журі звернуло увагу на широкий горизонт роздумів, рішучість у пошуках істини та дослідницьку інтуїцію.
«Сподіваюся, моя книжка допоможе нам не забувати, що ця війна в Україні ще триває і почалася вона не в лютому 2022 року, а в 2014 році», – сказав Форро.
Журі відзначило теж Станіслава Асєєва («Табір тортур на Райській вулиці») та Йоанну Ґетку і Йоланту Дарчевську («На шляху до свободи. Білоруська культурна партизанка в публічному просторі та Інтернеті»).
PAP/Т.А.