Російська агресія проти України, міграція до ЄС, а також співпраця з НАТО та вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу стануть головними темами зустрічі глав дипломатій країн Вишеградської групи у вівторок, — сказав речник МЗС Лукаш Ясіна.
Глава польської дипломатії Збігнєв Рау їде до столиці Словаччини, яка зараз головує у роботі Вишеградської групи.
«Найважливішими темами переговорів чотирьох міністрів — Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини — будуть: поточний стан співпраці в рамках Вишеградської групи, її співпраця з Північноатлантичним альянсом, а також приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО», — йдеться в повідомленні речника МЗС.
Він додав, що глави МЗС країн V4 також обговорять проблему агресії росії проти України та питання міграції на територію Євросоюзу.
В кінці листопада глави урядів країн Вишеградської групи зустрілися на саміті в словацькому Кошице. Це була перша зустріч прем’єр-міністрів Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини під час словацького головування V4.
Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала тоді заявив, що подальша Вишеградська співпраця має сенс і буде продовжена також на рівні окремих міністерств.
«Ми намагаємося продовжувати спільні теми, в тому числі в рамках Європейського Союзу», — підкреслив він.
«Ми не могли не говорити про російську агресію проти України. Ми домовилися, що ми будемо продовжувати підтримувати Україну військово і матеріально, що це крок для відсічі цій російській агресії», — сказав Фіала. Він додав, що також є плани надати Україні довгострокову фінансову допомогу, «хоча у нас є розбіжності щодо того, як це зробити на практиці», — зазначив він.
За його словами, обговорювалися також енергетичні питання.
«Ми хочемо, щоб ціни на енергоносії не впливали на наші країни; ми також хочемо посилити стійкість енергосистем і позбутися залежності від російських джерел — ми всі згодні з цим», — сказав він.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький наголосив у Кошице, що через близьку зиму та атаки росії на українську критичну інфраструктуру зростає ймовірність чергової хвилі біженців з України.
«Тому сьогодні ми дотримуємося і закликаємо Єврокомісію вжити швидких превентивних дій, діяти тут і зараз, не чекаючи того, що може статися через два-чотири тижні», — закликав він.
Він наголосив, що прем’єр-міністри країн V4 погодилися, що Єврокомісія має значно більше допомагати тим країнам, які зазнали значних витрат на допомогу українцям.
Глава польського уряду також повідомив, що учасники зустрічі в Кошице дійшли спільних висновків щодо розширення Північноатлантичного альянсу за рахунок Фінляндії та Швеції.
«Я попросив прем'єр-міністра Віктора Орбана ратифікувати можливість приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО якомога швидше. Я отримав обіцянку, що на першій парламентській сесії в наступному році, трохи більше ніж за місяць, ця ратифікація відбудеться. Тож є конкретна дата, це зобов’язання з боку Угорщини», — сказав прем’єр-міністр Моравєцький.
Лише Угорщина та Туреччина з 30 членів Альянсу ще не ратифікували членство Фінляндії та Швеції. Після червневого саміту НАТО в Мадриді Анкара веде тристоронній діалог з Фінляндією та Швецією щодо зміни політики Гельсінкі та Стокгольма щодо сепаратистських курдських організацій, які Туреччина вважає терористичними. Він також вимагає екстрадиції деяких активістів. За повідомленнями ЗМІ, турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган може відкласти ратифікацію принаймні до президентських виборів, призначених на червень 2023 року.
PAP/В.Г.