Ставлення поляків до українців було позитивним до війни, але після її початку зріс рівень їхнього сприйняття. Крім того, цей рівень з часом залишається високим, а поляки вважають своїх східних сусідів схожими на себе, — про це говорять результати дослідження, опублікованого в квартальнику «Наука» Польської академії наук.
Проведені дослідження показують, що більшість поляків сприйняли б людину з України як колегу по роботі (94% респондентів); як сусіда (95% респондентів). Трохи менше (92%) сприйняли б людину з України як члена сім’ї. Середній рівень сприйняття українців не змінився між третім і десятим тижнем війни. Він все ще залишався на такому ж високому рівні.
Автори дослідження також запитали респондентів, чи вважають вони українців схожими на поляків. У психології міжгрупових відносин схожість інгрупи з аутгрупою розглядається як один із факторів, що визначають позитивні міжгрупові установки. Переважна більшість вважали українців схожими (54%) і дуже схожими (23%) на поляків, 4% вважали українців ідентичними полякам. Лише 17% вважають українців іншими.
Дослідники також запитали респондентів про ставлення до допомоги українцям, підтримку впровадження інтеграційної політики, про схильність до теорій змови та дезінформації щодо українців.
На завершення автори дослідження зазначили, що, окрім частих контактів з українцями, на позитивне ставлення до біженців з України також вплинула повага до нації, яка захищає свою свободу, що безпосередньо вилилось у більшу сприйнятливість біженців. Більше того, це відчуття виявилося стійким у часі — і захоплення, і загалом позитивне ставлення були помітні у всіх наступних весняно-літніх дослідженнях.
З вищенаведеного дослідження постає картина дуже добрих і стабільних стосунків між поляками та українцями в перші місяці війни в Україні. Незважаючи на те, що поляки опинилися в несподіваній, довгостроковій і складній ситуації прийняття значної кількості біженців з України, їхнє ставлення до українських вимушених воєнних переселенців залишалося однозначно позитивним.
IAR/Д.Н.