Голова Інституту національної пам’яті доктор Кароль Навроцький сказав, що правда і пам’ять ніколи не закінчуються, не мають мети. Під час центральних урочистих заходів з нагоди Національного дня пам’яті проклятих солдатів у музеї на вулиці Раковєцькій у Варшаві він сказав, що всі ми зобов’язані пам’ятати про героїв, які своїми біографіями зробили нарис вільної та незалежної Польщі.
«Це в них була записана совість польського народу, так жорстоко розстріляних 1 березня 1951 року в стінах цієї в’язниці. Три чверті години — від 20.00 години до 20.45, а символом розстрілу цієї совісті є полковник Лукаш Цєплінський, псевдонім «Плуг» і його підлеглі», — сказав доктор Кароль Навроцький.
Очільник Інституту національної пам’яті також зазначив, що справжній воїн завжди бореться за щось або за когось більшого і могутнішого, ніж він сам. Із цієї служби і боротьби він черпає свою силу для найбільших можливих пожертв, — додав науковець. У в’язниці на вулиці Раковєцькій під час сталінського терору на основі вироків військових судів вбито приблизно 400 осіб.
Так звані прокляті солдати, яких також називають «незламними», протягом 1944-1963 років боролися за право на самовизначення польського суспільства, здійснюючи збройний опір совєтській окупації та владі, яку нав’язала Москва. Це було найчисленніше антикомуністичне збройне підпілля в масштабі Європи, що охопила територію всієї Польщі, а також землі на сході, які Польща втратила на користь СРСР.
Чисельність учасників усіх організацій і підпільних груп оцінюється в 120-180 тисяч осіб. Майже половина з них походили з Армії крайової, від 30 до 40 тисяч були пов’язані з національним середовищем, подібне число боролося в місцевих групах.
IAR/Н.Б.